Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання
хімії
у 2018/2019 н.р.
Програми, за якими
навчатимуться учні 7-11 класів у 2018 -2019 навчальному році:
7 - 9 класи – Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи, затверджена наказом МОН
України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті
Міністерства (https://goo.gl/GDh9gC).
8 - 9 класи з
поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з
поглибленим вивченням хімії, затверджена наказом МОН України від 17.07.2015 №
983. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/GDh9gC).
10 клас:
·
Програма
з хімії для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Рівень стандарту (затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407). Програму розміщено на офіційному веб-сайті
Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR);
·
Програма
з хімії для 10–11 класів закладів загальної середньої освіти. Профільний рівень
(затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407). Програму розміщено на офіційному веб-сайті
Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR).
11 клас:
·
Програма
з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту (зі змінами, затвердженими наказом МОН України
від 14.07.2016 № 826). Програму
розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR);
·
Програма
з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний
рівень (затверджена наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021). Програму розміщено на офіційному веб-сайті
Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR);
·
Програма
з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний
рівень (затверджена наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021). Програму розміщено на офіційному веб-сайті
Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR);
Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх
навчальних закладів. Поглиблене вивчення (затверджена наказом МОН України від
28.10.2010 № 1021). Програму розміщено на
офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR).
Особливості навчальних
програм:
-
учні
7-9 класів навчаються за минулорічними програмами
-
у старшій школі (10 клас) починається перехід
на навчальні програми, розроблені відповідно
до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 23.11.2011 № 1392. Тому 10 клас навчається за новими
програмами, а 11 клас - навчатиметься за минулорічними програмами.
-
програми
позбавлені поурочного поділу, вчитель може самостійно розподіляти навчальні
години і визначати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах
окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.
-
варіативна складова навчальних планів до типових
освітніх програм може використовуватись
на підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на
вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем
самостійно і фіксується у календарно-тематичному плані, який погоджується
керівником навчального закладу чи його заступником. Вчитель записує проведені
уроки на сторінках класного журналу, відведених для навчального предмета, на
підсилення якого використано зазначені години.
-
за
рахунок збільшення годин, окремі предмети в 11 класі можуть
вивчатися за програмами академічного рівня, а не рівня
стандарту, як це передбачено Типовою освітньою програмою.
Особливості впровадження курсів за вибором і
факультативів
- курси за вибором та факультативи
реалізуються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і доповнюють та
поглиблюють зміст навчального предмета.
-
зміст програм курсів за
вибором і факультативів як і кількість годин
та клас, в якому
пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учителі
можуть творчо підходити до реалізації змісту
цих програм, ураховуючи кількість
годин виділених на
вивчення курсу за
вибором (факультативу), інтереси та
здібності учнів,
потреби регіону,
можливості навчальноматеріальної бази
закладу освіти.
-
окремі розділи
запропонованих у збірниках програм
можуть вивчатися як самостійні курси
за вибором. Навчальні програми курсів за вибором можна використовувати для
проведення факультативних
занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів
за вибором.
Кількість
годин на вивчення хімії
Відповідно
до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня,
затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 у всіх закладах
загальної середньої освіти хімія вивчається:
у 7 класі – 1,5
години на тиждень,
у 8 класі – 2
години на тиждень,
у 9 класі – 2
години на тиждень,
Відповідно до Типової освітньої програми
закладів загальної середньої освіти IIІ ступеня, затвердженої наказом МОН
України від 20.04.2018 № 408, хімія вивчається:
на рівні стандарту в 10 класі 1,5 години
на тиждень;
на профільному рівні в 10 класі 4 годин на
тиждень.
Відповідно до Типової освітньої програми
закладів загальної середньої освіти IIІ ступеня, затвердженої наказом МОН
України від 20.04.2018 № 406, хімія вивчається:
на рівні стандарту в 11 класі 1 годину на
тиждень;
на академічному рівні в 11 класі 2 години
на тиждень;
на профільному рівні в 11 класі 6 годин на
тиждень.
Вечірня
форма здобуття освіти
У класах з вечірньою формою
здобуття освіти
з очною формою навчання хімія вивчається у 7 класах –
1 годину на тиждень, а у 8 і 9 класах – 1,5 години на тиждень. У класах з вечірньою формою здобуття освіти із заочною формою навчання у 7 – 9 класах хімія вивчається 1 годину на
тиждень.
Програми факультативів та курсів за вибором з хімії, рекомендовані МОН
України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2018 – 2019 навчальному році:
1.Навчальні програми курсів за
вибором та факультативів. Хімія. Варіативна складова типових навчальних планів.
5-11 класи –Тернопіль: Мандрівець, Лист
МОН від 05.08.2013 №1/11 - 12527;
2. Навчальна програма курсу за
вибором «Основи загальної та неорганічної хімії» (укладач Гранкіна Л.А.). 7-9
класи. Російська гуманітарна гімназія м.Києва. Лист ІІТЗО від 27.11.2014 №14.
1/12-Г-1818
3. Збірник «Навчальні програми
інтегрованих гуртків». Хімія. 7-11 класи (автори Юзбашева Г.С., Гонта О.В.).
КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». Лист ІІТЗО від 06.08.2014
№14.1/12 – Г -1487
4. Навчальна програма
факультативного курсу «Хімія в сільському господарстві». 10 клас. (автор Біла
Т.В.). Київський ОІПОПК. Лист ІІТЗО від 06.04.2015 №14.1/12 – Г – 200
5. Навчальна програма курсу за
вибором «Хімічна екологія» для природничого та фізико-математичного профілів
(автор Наумова Ю.М.). 10-11 класи.
Київський ОІПОПК. Лист ІІТЗО від 06.08.2014 №14. 1/12-Г-1490
6. Навчальна програма курсу за
вибором «Основи медичної хімії» (автор Бурлака Л.А.). 10-11 класи. Лист ІІТЗО
від 21.03.2014 №14. 1/12-Г-451
7. Навчальна програма
факультативного курсу «Юний фармацевт» для 10-11 класу. (автор Бобкова О.С., Кравченко В.Л.). Лист
ІІТЗО від 20.07. 2015 №14. 1/12-Г – 909
8. Навчальна програма курсу за
вибором «Основи біоорганічної хімії» (автори Орлова С.В.). 11 клас. Лист ІІТЗО
від 17.02.2014 №1.1/12-Г-135
Вимоги до навчальної літератури
В організації навчально-виховного
процесу загальноосвітнім навчальним закладам дозволено використовувати лише
навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або
схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти
Міністерства освіти і науки України.
Перелік цієї навчальної
літератури щорічно оновлюється і розміщується на офіційному веб-сайті
Міністерства (www.mon.gov.ua) та веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти
(www.imzo.gov.ua).
Проектна діяльність учня. Вимоги до проектів з хімії
Формуванню компетентностей учнів
сприяє виконання ними навчальних дослідницьких проектів, орієнтовні теми яких
(на вибір) наведено в окремій рубриці програми. Учитель і учні можуть
пропонувати і власні теми. Проекти розробляються учнями індивідуально або в
групах, учитель може надавати консультацію щодо планування, визначення мети,
завдань і методики дослідження, пошуку інформації, координувати хід виконання
проекту. Проектна робота може бути теоретичною або експериментальною.
Тривалість проекту — різна: від уроку (міні-проект), кількох днів
(короткотерміновий проект) до року (довготерміновий). Перед початком проекту
учням слід пояснити алгоритм його виконання: визначити проблему, що буде
вивчатися; спроектувати роботу; знайти інформацію; провести дослідження;
презентувати роботу; створити портфоліо. Який саме проект виконувати, обирають
учні. Результати досліджень учні
представляють у формі мультимедійної презентації, доповіді (у разі необхідності
– з демонстрацією хімічних дослідів), моделі, колекції, буклету, газети,
статистичного звіту, тематичного масового заходу, наукового реферату (із
зазначенням актуальності теми, новизни і практичного значення результатів
дослідження, висновків) тощо. Презентація й обговорення (захист) проектів відбувається
на спеціально відведеному уроці або під час уроку з певної теми. У такому разі
в класному журналі в графі «Зміст уроку» робиться запис: «Представлення
результатів навчального (их) проектів» із зазначенням їх тематики. У випадку
виконання навчального проекту на уроці у класному журналі робиться запис
«Навчальний проект» із зазначенням його теми. Робота кожного учня оцінюється
індивідуально за самостійно виконане завдання або особистий внесок у груповий
проект.
Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з
природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах
Відповідно до Листа Міністерства
освіти і науки України №1/9-529 від
27.12.00 «Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з
природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах» з хімії передбачено:
1.Види письмових робіт
Основними видами класних і
домашніх письмових робіт є:
- розв’язування
задач і вправ;
- оформлення
результатів оформлення лабораторних і практичних робіт відповідно до навчальних
програм;
-
складання таблиць, схем, написання рефератів;
2. Кількість тематичних
контрольних робіт
Для запобігання перевантаження
учнів час проведення контрольних робіт визначається загальношкільним графіком,
складеним заступником директора навчального закладу за погодженням з учителями.
Впродовж одного робочого дня учні
можуть виконувати письмову контрольну роботу тільки з однієї дисципліни, а
протягом тижня – не більше, ніж з трьох. Під час планування контрольних робіт в
кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом семестру,
не допускаючи накопичення наприкінці семестру, навчального року.
3. Кількість і призначення
учнівських зошитів
Для виконання усіх видів
письмових робіт з хімії потрібно мати такі зошити: один для класних і домашніх
робіт, другий – для лабораторних і практичних робіт.
Для контрольних робіт
передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються в школі протягом
навчального року.
4. Оцінка за ведення зошитів з
хімії не виставляється.
Оцінювання навчальних досягнень
учнів
Відповідно до наказу Міністерства
освіти і науки України від 03.06.08 №496, основними видами оцінювання
навчальних досягнень є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне),
державна підсумкова атестація.
Оцінювання навчальних досягнень
учнів здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень
учнів у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства
освіти і науки України від 05.05.08
№371.
Поточна оцінка виставляється до класного
журналу в колонку з написом, що засвідчує дату проведення заняття, коли
здійснюється оцінювання.
Також в листі МОНУ від 21.08.10
№1/9-580 «Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 2010-2011
навчальному році» вказано, що тематична оцінка виставляється на підставі
результатів опанування учнями матеріалу теми (модуля) з урахуванням поточних
оцінок, результатів виконання різних видів робіт (практичних, самостійних,
контрольних, творчих) та навчальної активності учнів. Проведення окремого уроку
тематичної атестації з метою здійснення відповідного оцінювання не
передбачається.
Тематична оцінка виставляється в
класному журналі в колонці з написом
«Тематична» без зазначення дати. Мінімальна кількість тематичних оцінок
відповідно до кількості навчальних годин за рік повинна бути така:
• 35
год. – 4 тематичні;
· 52 години – 5 тематичних
• 70
годин – 6 тематичних;
• 140
годин – 8 тематичних.
Необхідність збільшення кількості
тематичних визначається вчителем. Обов’язковим є проведення однієї контрольної
роботи в семестр. Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт
(зошиті для контрольних і практичних робіт) або на окремих аркушах та
зберігаються в кабінеті протягом року. Відпрацювання пропущених учнем
практичних і контрольних робіт необов’язкове.
Якщо учень був відсутній на
уроках протягом вивчення теми, не виконував вимоги навчальної програми, у
колонці з написом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)). Тематична
оцінка не підлягає коригуванню.
Семестрова оцінка виставляється
без дати до класного журналу в колонку з написом І семестр, ІІ семестр.
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок.
Якщо учень був відсутній на
уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи
ІІ семестр виставляється н/а (не атестований).
Семестрова оцінка може підлягати
коригуванню. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з
написом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для
виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які
виявили бажання їх коригувати. У разі, якщо учневі не вдалося підвищити
результати, запис у колонку Скоригована не ставиться.
Річна оцінка виставляється до журналу в
колонку з написом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через 3 дні після виставлення
оцінки за ІІ семестр.
Оцінка за ведення зошитів з хімії не виставляється.
Про обсяг і характер домашніх
завдань з хімії
Відповідно до наказу Міністерства
освіти і науки України від 29.10.07 №1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх
завдань з хімії», домашні завдання можуть бути як усні, так і письмові;
індивідуальні, що заохочують, стимулюють школяра до навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності
та інтереси дитини; групові та парні, що направлені на дослідницьку, пошукову,
аналітичну роботу, співпрацю, співдружність тощо; репродуктивного,
конструктивно-варіативного та творчого характеру.
Згідно з Державними санітарними
правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів
та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), обсяг
домашніх завдань має бути таким, щоб витрати часу на їх утримання не
перевищували у 7-9 класах - 3 години, у
10-11 класах – 4 години.
Домашні завдання не
рекомендується задавати на канікули, на вихідні та святкові дні.
Місце подачі домашнього завдання
може бути на будь-якому етапі уроку.
Не допускається подача домашнього
завдання під час чи після дзвінка на перерву, після уроків, оскільки воно в
повній мірі не фіксується дітьми; учні позбавлені можливості ставити запитання;
учительне встигає пояснити суть домашнього завдання.
Форми перевірки домашнього
завдання можуть бути різними: фронтальна, індивідуальна, колективна, само-,
взаємоперевірка, творча тощо. Вибір форми контролю залежить від змісту, виду і
мети домашнього завдання.
Компетентнісний підхід до вивчення хімії
У пошуках напрямів реформування
освіти світова практика обрала компетентнісний підхід, завдяки якому випускник
навчального закладу формується як компетентна особистість, готова до самореалізації в соціумі й
особистому житті.
Випускник школи
-
володіє інформацією;
-
здатний до аналізу ситуації і прийняття
рішення;
-
налаштований на діяльність, спрямовану на успішне розв’язування проблем на
основі здобутих знань, і досвіду;
-
готовий до самонавчання, комунікабельний..
Мета компетентнісного підходу до
навчання:
- перехід
від предмето- до дитиноцентризму, від вивчення предмета хімія до навчання
учнів, від заучування фактів до розуміння принципів і усвідомлення цінностей,
від навчання «для оцінки» до досягнення освіченості й освоєння культури «для
себе».
Оновлення навчальної програми для основної школи
(7 – 9 класи)
Починаючи з 2017 року, в
навчальній програмі основної школи відбулись зміни:
-
розкрито компетентнісний потенціал навчального предмета, складено таблицю, в
якій кожну ключову компетентність
скорельовано з предметним змістом і навчальними ресурсами для її формування.
- структура
програми є максимально інформативною. Вона
орієнтує вчителя на очікуванні результати навчальної діяльності
учнів. Результати навчання визначено згідно зі структурою компетентності за
складниками: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним.
Зміст навчального матеріалу і практична складова забезпечують формування
компетентностей.
- у
кожній темі програми визначено предметний зміст, що розкриває спільні для всіх
навчальних предметів наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека і сталий
розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека»,
«Підприємливість і фінансова грамотність».
- у
програмі не зазначено розподіл годин за темами. Заради досягнення запланованих
результатів навчання учитель має право самостійно визначати час, необхідний для
вивчення тем, зважаючи на умови функціонування навчального закладу і навчальні
можливості учнів. Учитель також може обґрунтовано змінювати порядок вивчення
тем і окремих питань у межах одного класу. Перенесення вивчення тем із одного
класу до іншого є недоцільним.
Звертаємо увагу
- в 2018 –
2019 навчальному році 7-9 класи навчаються лише за програмою 2017 року;
- навчальною програмою з хімії
для 7-9 класів не передбачено
розв’язування розрахункових задач на встановлення молекулярної формули
(формульної одиниці) речовини, задач на приготування розчинів за участі
кристалогідратів, на обчислення теплового ефекту реакції.
- оновлена програма надає
вчителеві більшої автономії в питаннях розподілу навчального часу на вивчення
тем і окремих питань у межах тем. Учитель має скористатися цим задля реалізації діяльнісного складника результатів
навчально-пізнавальної діяльності учнів, виокремлення часу на формування
практичних умінь та оцінних ставлень, мотивації, самооцінки учнів.
- перевага надається проблемному
навчанню, що спрямовує на послідовне розв’язування проблеми через її
формулювання, усвідомлення, засвоєння необхідних знань і умінь, вироблення
ставлень і формування нового знання.
- посилюється увага до інтерактивних методів,
виконання навчальних проектів.
-учитель виконує роль супроводу,
консультує, підтримує активність, забезпечує самостійність учнів.
10 ключових компетентностей:
- спілкування
державною (і рідною у разі відмінності) мовами;
- спілкування
іноземними мовами;
-
математична компетентність;
-
основні компетентності у природничих науках і технологіях;
-
інформаційно-цифрова компетентність;
-
уміння вчитися впродовж життя;
- ініціативність
і підприємливість;
- соціальна
та громадянська компетентності;
- обізнаність
та самовираження у сфері культури;
- екологічна
грамотність і здорове життя.
Навчання хімії безпосередньо
відповідає за формування хімічної компететності, але в тісному поєднанні з
усіма ключовими компетентностями. У деяких випадках такий зв’язок випливає зі змісту навчання хімії і
очікуваних результатів навчальної діяльності учнів, сформульованих у програмі з
предмета. Очевидно, що розв’язування розрахункових задач розвиває математичну
компетентність; на формування
екологічної грамотності й здорового способу життя зорієнтовано зміст практично
всіх розділів програми з хімії, цим матеріалом насичено й нові підручники;
основні компетентності у природничих науках і технологіях забезпечуються дотримання
принципів наступності й міжпредметних зв’язків
курсів природознавства і хімії, хімії і фізики, хімії і біології;. Отже,
ці ключові компетентності безпосередньо торкаються хімічного змісту, тому їх
неможливо оминути в методиці навчання.
Менш очевидною є можливість формувати засобами хімії такі
ключові компетентності, як інформаційно-цифрова, уміння вчитися впродовж життя,
ініціативність і підприємливість, соціальна та громадянська компетентності,
обізнаність та самовираження у сфері культури.
У змісті програм з хімії немає
питань, безпосередньо зорієнтованих на ці компетентності, отже єдиний шлях
розв’язування проблеми – додаткова
методична робота вчителя.
Володіння інформаційно-цифровою
компетентністю виявляється у процесі навчальної діяльності учня з використанням
електронних освітніх ресурсів, цифрових вимірювальних комплексів, віртуальних
хімічних лабораторій, пошуку,
збереження й цільового використання
інформації, створення власних інформаційних продуктів з хімічної
тематики.
Основою уміння вчитися впродовж
життя є власний досвід навчання хімії, освоєння як теоретичного змісту науки,
так і хімічного експерименту. Учитель має спрямовувати самоосвіту учнів:
спонукати до роботи з підручником, іншими дидактичними матеріалами,
довідниками, додатковими джерелами; навчати організовувати пізнавальну
діяльність згідно з поставленим теоретичним чи практичним заданням: планувати,
добирати потрібні засоби, розраховувати власний час і доводити роботу до
завершення, оцінювати результат тощо. Найкращим чином уміння вчитися
мотивується, формується й виявляється під час роботи над навчальними проектами.
Ініціативність і підприємливість
учнів тісно пов’язані з умінням учитися, визначати мету і досягати її, при цьому не обмежуватись власною особою, а встановлювати
контакти з партнерами, розробляти як одноосібні, так і колективні плани,
приймати рішення і відповідати за них. Ці риси виявляються під час групової
навчальної й експериментальної роботи, виконання групових проектів.
Соціальна та громадянська
компетентності учнів виявляються у ще ширшому колі людей, залучених до
співпраці над спільними соціально значущими
проектами, наприклад, із проблем довкілля, під час виконання яких учні
виконують різні соціальні ролі.
Ці компетентності ґрунтуються на
усвідомлених принципах і цінностях, що
стосовно хімії виражаються у патріотизмі, розумінні переваг сталого розвитку,
поцінуванні внеску видатних вітчизняних хіміків
у розвиток науки.
Щодо формування обізнаності та самовираження у сфері культури
як ключової компетентності, то передусім це стосується розкриття значення науки хімії як складника загальної
культури людства нарівні з іншими науками, мистецтвом, літературою. З іншого,
утилітарного боку, слід констатувати, що мистецтво завжди було пов’язане з хімією,
досягнення хімії прислужилися для створення художніх творів -- від стародавніх
часів до сьогодення, від природних мінералів до сучасних синтетичних
матеріалів. Самовираження учнів у творчості також потребує таких
засобів.
Кращі підручники нового покоління
містять достатньо навчального
матеріалу, спрямованого на розвиток загальної культури, формування
громадянськості, патріотизму, а методичний апарат підручників передбачає
самонавчання, роботу в групі, отже, комунікацію, пошук додаткової інформації.
Формування ключових компетентностей потребує
залучення різноманітних навчальних ресурсів. Програмою визначено такі:
навчальні завдання (в тому числі, міжпредметні контекстні, кількісні і якісні
задачі), навчальне обладнання і матеріали, засоби унаочнення, електронні
освітні ресурси, навчальні проекти, тренінги, інформаційні й аналітичні
матеріали, науково-популярна і художня література, мистецькі твори інші медійні і друковані джерела тощо. Підручник нині втрачає свою роль
основного навчального ресурсу і переходить у статус ресурсного мінімуму.
Упровадження компетентнісного
підходу зумовлює використання завдань, виконуючи які, учні зможуть навчитись
застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані
з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження щодо себе як
соціальної складової частини живої природи.
Виконуючи компетентнісно орієнтовані завдання, учні мають навчитися:
знаходити потрібну інформацію; виокремлювати головне з прочитаного або
почутого; точно формулювати свої думки; планувати свої дії; обирати спосіб дії
в певних ситуаціях; оцінювати отриманий результат і критично ставитися до
нього; самоорганізовуватися; застосовувати знання, вміння, навички у ситуаціях,
що виникли. Для завдань такого типу характерне діяльнісне спрямування,
моделювання життєвої ситуації, актуальність запитань, що розглядаються, і
наявність певних складників структури завдання. Такі навчальні завдання, як
правило, міжпредметного змісту і пов’язані з життєвими ситуаціям й загальнокультурними
цінностями.
Компетентістно орієнтованими,
зокрема, є контекстні задачі як спосіб
усвідомлення цінності знань з предмета, що вивчається, зокрема хімії.
Реалізація особистісно розвивального потенціалу таких задач відбувається у разі
виходу їхнього змісту за рамки одного предмета і конкретного застосування
навчального матеріалу в житті учня й інших сферах його майбутньої діяльності.
Компетентнісно орієнтовані
завдання можуть бути пов’язані з роботою
з документами, збиранням інформації, висуванням гіпотези, відтворенням
ситуації, що відповідає реальному життю.
До компетентнісно орієнтованих
завдань відносять:
практико-орієнтовані, спрямовані на найпростіші практичні потреби
і тому мають ціннісну орієнтацію. Вони можуть подаватися у вигляді навчального
проекту;
особистісно-орієнтовані, під час розв’язування
яких учень має, окрім знань і вмінь, проявити особистісний потенціал
(усвідомлювати зв’язок хімії з проблемами життя людини, оцінювати й робити
висновки щодо ролі діяльності людини в побудові картини світу, обґрунтовувати
судження про смисл пізнання людиною природи);
проблемно-пошукові, які виконуються на основі
реального або мисленневого (уявного) експерименту;
ціннісно-орієнтовані, що розглядають проблеми
безпеки життєдіяльності і здоров’я людини, екологічного стану довкілля;
завдання, пов’язані з комунікативними
потребами людини. У змісті таких задач розглядається природничо-наукова основа
зв’язків між людьми, наприклад хімічні сполуки і сплави, що застосовуються в
телерадіокомунікації, діяльності
естетичного спрямування та спорту (пояснення феноменів довкілля, використання
матеріалів для мистецької діяльності та спортивних досягнень людини на основі
природничих наук). Такі завдання особливо важливі для виконання веб-квестів.
Веб-квест в освіті розглядається
як цілеспрямований пошук інформації на визначену тему в мережі Інтернет. За
Я.С. Биховським, «веб-квест – це сучасна технологія, заснована на проектному
методі навчання, що включає пошукову діяльність учнів разом з учителем із
застосуванням нових інформаційно-комунікаційних засобів». У веб-квестах поєднуються елементи дидактичних
ігор та методу проектів.
Компетентнісно-орієнтовані
завдання (задачі) у своєму змісті містять:
мотивацію (стимул), що є введенням у проблему
(бажано практико-орієнтовану) і відповідає на запитання «з якою метою треба це
робити?»;
формулювання завдання –
відповідає на запитання «що саме треба зробити?». Учень має чітко визначити для
себе суть завдання: відповісти на запитання, систематизувати перелічені
речовини (реакції, умови), позначити, прочитати і висловити думку, обчислити,
порівняти, оцінити тощо;
інформацію (додаткову), необхідну для
розв`язання задачі. Ця частина
відповідає на запитання «чому?».
перевірку (критерії) – результат виконання –
відповідає на запитання «що, в якій формі треба зазначити?».
Особистісне спрямування змісту
завдання вимагає наявності в ньому мотиву. Учень має бачити в діяльності
особистісні сенс і цінність. Мотиваційними прийомами, що їх можна задіяти при складанні компетентнісно
орієнтованих завдань, можуть бути: зацікавлення учня у збагаченні життєвого
досвіду; врахування індивідуального стилю мислення; включення до змісту
життєвого контексту; надання можливості отримати позитивні емоції у процесі
спілкування.
Особистісна орієнтація при
створенні компетентнісно орієнтованих завдань передбачає поєднання знаннєвого
складника (як частини життєвого досвіду) з формуванням світосприйняття і
особистісних ціннісних якостей (пізнавальна, етична, екологічна спрямованість
тощо). Як результат, учні отримують не лише знання про світ та вміння
взаємодіяти з ним, а й навички соціальних відносин. Компетентнісне та особистісно орієнтоване навчання гарантує не
лише отримання учнем знань, умінь і навичок з хімії, а й усвідомлення навіщо
вони потрібні і де він їх зможе застосувати в житті.
Під час розроблення
компетентнісно орієнтованих завдань необхідно врахувати усі складники —
знаннєвий, діяльнісний і ціннісний — і передбачити, який досвід отримає учень у
результаті їх виконання; підібрати форми завдань, оптимальні для певного уроку;
сформулювати зміст завдань, відібрати до нього інформаційний матеріал;
співвіднести завдання зі змістом матеріалу, що вивчається. Власне
компетентнісно орієнтоване завдання, завжди передбачає виявлення всіх трьох
складників предметної компетентності.
Постає питання щодо необхідності
знати означення термінів, понять,
законів, тощо. Згідно концепції компетентнісно орієнтованого навчання учень має
вміти використовувати набуте за роки навчання у школі в подальшій практиці. То
чи варто вимагати від учня дослівного знання закону збереження маси речовин, чи
краще звернути увагу на формування і розвиток уміння ним користуватися при
складанні рівнянь і розв’язанні розрахункових задач? Дуже часто, зазубривши правила
і закони, учень не розуміє їх і не вміє ними скористатися.
У
процесі навчання хімії учень має також набути певних навичок щодо розв’язування
розрахункових задач. Тому, серед завдань діагностичного чи тематичного
оцінювання обов’язково мають бути певні навчальні завдання, у ході
розв’язування яких передбачено виконання тих чи інших розрахунків.
Організовуючи
процес навчання, пам’ятаймо, що хімія – наука теоретично-експериментальна, тому
виконання теоретичної і практичної частин навчальної програми є обов’язковим.
Формування в учнів практичних та дослідницьких компетенцій у процесі
учнівського експерименту є важливою складовою навчання хімії. Чинною програмами
передбачено два види такого експерименту: лабораторні досліди і практичні
роботи та визначені їхні тематика та кількість. Учитель має право на свій
розсуд доповнювати хімічний експеримент, проводити його за обґрунтованою
власною методикою й технологічними
картками, враховуючи можливості кабінету хімії та беручи до уваги токсичність
речовин і правила безпеки. Наголошуємо на тому, що практична робота – це вид
самостійної роботи, яка виконується після вивчення певної підтеми чи/або теми.
Вона сприяє закріпленню отриманих теоретичних знань у практичних ситуаціях,
розвитку інтелектуальних вмінь (аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити
висновки), а також формуванню й удосконаленню умінь щодо планування,
організації та виконання хімічного експерименту.
Певну частину демонстрацій можна здійснювати,
використовуючи 3D-моделювання або віртуальне експериментування. Якщо у
хімічному кабінеті є доступ до інтернету, то найпростіше виконати віртуальний
хімічний експеримент, використовуючи YouTube – безкоштовну онлайн-службу для
роботи з потоковим відео. Завдяки простоті та зручності використання YouTube є
одним із найпопулярніших сервісів для розміщення відеофайлів. Практично всі
демонстраційні та лабораторні досліди, передбачені навчальною програмою з
хімії, розміщені на цьому ресурсі у вигляді коротких відеофрагментів із
голосовим супроводом. Зазначимо, що хід такого експерименту, спостереження,
відповідні рівняння реакцій повинні бути занотовані в робочому зошиті.
Зміни в
українській системі освіти висувають нові вимоги до рівня професійної
кваліфікації та компетентності вчителів.
Сучасний вчитель повинен
перенести акцент у процесі навчання з викладання на навчання, організувати саме
викладання не як трансляцію інформації, а як фасилітацію (активізацію,
забезпечення і підтримку) процесів осмисленого навчання, яке дозволить учням
досягнути очікуваних результатів навчання.
Професіоналізм педагога, його
налаштованість на самовдосконалення, самоосвіту, саморозвиток напряму впливає
на формування компетентностей та успішності учнів і є вирішальним фактором забезпечення якості
освіти.
Немає коментарів:
Дописати коментар