Інструктивно-методичні
рекомендації щодо викладання хімії
у 2019 - 2020 навчальному році
Методичні рекомендації про
викладання хімії розроблені на основі листа
МОН України № 1/11-5966 від 01.07.2019 року «Щодо методичних
рекомендацій
про викладання навчальних предметів у закладах загальної
середньої освіти у 2019/2020 навчальному році»
Навчання хімії надалі
спрямовуватиметься на компетентнісний та особистісно орієнтований підхід до
навчання, здобуття учнями умінь і навичок, необхідних сучасній людині для
успішної самореалізації у професійній діяльності, особистому житті, громадській
активності.
В контексті положень Концепції «Нова українська школа» необхідно надалі працювати над формуванням
ключових компетентностей і запровадженням наскрізних змістових ліній.
Ключові компетентності: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною та іноземними
мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук,
техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікаційна
компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні
компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав
людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і
можливостей; культурна компетентність; підприємливість та фінансова
грамотність; інші компетентності, передбачені стандартом освіти.
Наскрізні змістові лінії:
«Екологічна безпека і
сталий розвиток» реалізується на
зразках, що дають змогу учневі усвідомити причинно-наслідкові зв’язки у природі
і її цілісність; важливість сталого (керованого) розвитку країни для майбутніх
поколінь. Такі зразки надає матеріал про одержання й застосування речовин, збереження
природних ресурсів – води й повітря, раціональне й ощадне використання
природних вуглеводнів, колообіг хімічних елементів і речовин тощо. Результатом
реалізації цієї змістової лінії є не лише обізнаність учня із екологічними
проблемами, пов’язаними із дотриманням чистоти навколишнього середовища,
процесами горіння і дихання, кислотними дощами, стійкими органічними
забруднювачами, а й усвідомлення можливості розв’язування цих проблем засобами
хімії. Учень
цінує природні ресурси, від яких залежить його здоров’я, добробут, сталий
розвиток країни; усвідомлює необхідність збереження чистоти довкілля; бере
участь у відповідних заходах; екологічно виважено поводиться у довкіллі.
«Громадянська
відповідальність» забезпечує
становлення учнів як свідомих громадян, патріотів України, членів соціуму,
місцевої громади, шкільного колективу. На уроках хімії
учні ознайомлюються зі здобутками вітчизняних учених та їхньою громадянською
позицією, оцінюють розвиток вітчизняного виробництва на основі досягнень
хімічної науки, навчаються працювати в команді, відповідально ставитись до
завдань, визначених колективом, та ретельно виконувати свою частину роботи. У
позаурочний час дбають про чистоту навколишнього середовища свого регіону,
беруть посильну участь у реалізації соціально значущих
навчальних проектів. Результатами, що засвідчують продуктивність реалізації
цієї лінії, є усвідомлення учнями відповідальності за результати навчання, які
можуть у майбутньому вплинути на розвиток країни; раціональне використання
речовин; участь у захисті довкілля і збереженні його для себе та майбутніх
поколінь.
«Здоров’я і безпека» торкається всіх без винятку тем програми з хімії, оскільки використання
здобутків хімії упродовж усього життя людини тісно пов’язано зі здоров’ям і
життєзабезпеченням. Послідовний розвиток цієї змістової лінії у змісті курсу
дає учням змогу усвідомити, з одного боку, значення хімії для охорони здоров’я,
а з іншого – можливу шкоду продуктів сучасної хімічної
технології у разі неналежного
використання їх.
У результаті реалізації цієї змістової лінії учень
дотримується правил безпечного поводження з речовинами і матеріалами у
лабораторії, побуті й довкіллі; усвідомлює залежність здоров’я від чистоти
води, повітря, складу харчових продуктів; дотримується здорового способу життя.
Метою наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» є навчання молодого покоління українців ощадливості, раціонального
використання коштів, планування витрат, стимулювання лідерських ініціатив,
прагнення успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.
У результаті реалізації цієї змістової лінії учень усвідомлює важливість
вивчення хімії; оцінює успіхи, досягнуті сучасним суспільством у хімічній
науці, розробленні способів одержання, переробки і застосування речовин як
такі, що залежать від знань, умінь, ініціативи і підприємливості окремих особистостей
і груп однодумців; переносить це ставлення на різні види своєї навчальної
діяльності, поводження у довкіллі; свідомо обирає напрям навчання у старшій
школі, виходячи з власних можливостей.
Наскрізні змістові лінії є засобом інтегрування
навчального змісту, вони корелюються з ключовими компетентностями і сприяють
формуванню ціннісних і світоглядних орієнтацій учня, що визначають його
поведінку в життєвих ситуаціях.
Навчальні програми
У 2019/2020 навчальному році у
закладах загальної середньої освіти навчання хімії здійснюватиметься за таким
навчальними програмами:
7 - 9 класи – Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи, затверджена наказом МОН
України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті
Міністерства (https://goo.gl/GDh9gC).
8 – 9 класи з
поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з
поглибленим вивченням хімії, затверджена наказом МОН України від 17.07.2015 №
983. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/GDh9gC).
10 – 11 класи навчатимуться за програмами, розробленими відповідно до Державного стандарту базової і
повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392:
·
Програма з хімії для 10–11 класів закладів загальної
середньої освіти. Рівень стандарту
(затверджена наказом МОН України від 23.10.2017 №
1407). Програму
розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR);
·
Програма з хімії для 10–11 класів закладів загальної
середньої освіти. Профільний рівень (затверджена
наказом МОН України від 23.10.2017
№ 1407). Програму розміщено на офіційному веб-сайті
Міністерства (https://goo.gl/fwh2BR).
Особливості програм
Програми позбавлені
поурочного поділу. Вчитель може самостійно розподіляти навчальні години і
визначати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми,
але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.
Варіативна складова навчальних планів до
типових освітніх програм може використовуватись на підсилення предметів
інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої
теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно і фіксується у
календарно-тематичному плані, який погоджується керівником навчального закладу
чи його заступником. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного
журналу, відведених для навчального предмета, на підсилення якого використано
зазначені години.
Курси за вибором і факультативи
Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації
навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та
факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента змісту
освіти і доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета.
Зміст програм курсів за
вибором і факультативів, як і кількість годин
та клас, в якому
пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учителі
можуть творчо підходити до реалізації змісту
цих програм, ураховуючи кількість
годин, виділених на вивчення курсу
за вибором (факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби
регіону, можливості навчально-матеріальної бази закладу освіти.
Окремі розділи
запропонованих у збірниках програм
можуть вивчатися як самостійні курси
за вибором. Слід
зазначити, що навчальні програми
курсів за вибором можна
використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів
за вибором.
В освітньому процесі заклади
загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що
має гриф МОН України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради
з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік цієї навчальної
літератури постійно оновлюється, його розміщено за посиланням https://goo.gl/TnGiJX
Кількість годин на вивчення хімії
Відповідно до Типової освітньої програми закладів
загальної середньої освіти II ступеня, затвердженої наказом
МОН України від 20.04.2018 № 405 у всіх закладах загальної середньої освіти
хімія вивчається:
у 7 класі – 1,5 години на тиждень,
у 8 класі – 2 години на тиждень,
у 9 класі – 2 години на тиждень,
Відповідно до Типової освітньої програми
закладів загальної середньої освіти IIІ ступеня, затвердженої наказом МОН
України від 20.04.2018 № 408, хімія вивчається:
на рівні стандарту в 10 класі 1,5 години на
тиждень;
на профільному рівні в 10 класі 4 годин на
тиждень.
на рівні стандарту в 11 класі 2 години на тиждень;
на профільному рівні в 11 класі 6 годин на
тиждень.
Проектна діяльність учня. Вимоги
до проектів з хімії
Формуванню компетентностей учнів сприяє виконання ними
навчальних дослідницьких проектів, орієнтовні теми яких (на вибір) наведено в
окремій рубриці програми. Учитель і учні можуть пропонувати і власні теми.
Проекти розробляються учнями індивідуально або в групах, учитель може надавати
консультацію щодо планування, визначення мети, завдань і методики дослідження,
пошуку інформації, координувати хід виконання проекту. Проектна робота може
бути теоретичною або експериментальною. Тривалість проекту — різна: від уроку
(міні-проект), кількох днів (короткотерміновий проект) до року
(довготерміновий). Перед початком проекту учням слід пояснити алгоритм його
виконання: визначити проблему, що буде вивчатися; спроектувати роботу; знайти
інформацію; провести дослідження; презентувати роботу; створити портфоліо. Який
саме проект виконувати, обирають учні.
Результати досліджень учні представляють у формі мультимедійної
презентації, доповіді (у разі необхідності – з демонстрацією хімічних
дослідів), моделі, колекції, буклету, газети, статистичного звіту, тематичного
масового заходу, наукового реферату (із зазначенням актуальності теми, новизни
і практичного значення результатів дослідження, висновків) тощо. Презентація й
обговорення (захист) проектів відбувається на спеціально відведеному уроці або
під час уроку з певної теми. У такому разі в класному журналі в графі «Зміст
уроку» робиться запис: «Представлення результатів навчального(их) проектів» із
зазначенням їх тематики. У випадку виконання навчального проекту на уроці у
класному журналі робиться запис «Навчальний проект» із зазначенням його теми.
Робота кожного учня оцінюється індивідуально за самостійно виконане завдання
або особистий внесок у груповий проект.
Орієнтовні вимоги до виконання
письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11
класах
Відповідно до Листа Міністерства освіти і науки
України №1/9-529 від 27.12.00
«Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з
природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах» з хімії передбачено:
1.Види письмових робіт
Основними видами класних і домашніх письмових робіт є:
- розв’язування
задач і вправ;
- оформлення
результатів оформлення лабораторних і практичних робіт відповідно до навчальних
програм;
- складання
таблиць, схем, написання рефератів;
2. Кількість тематичних контрольних робіт
Для запобігання перевантаження учнів час проведення
контрольних робіт визначається загальношкільним графіком, складеним заступником
директора навчального закладу за погодженням з учителями.
Впродовж одного робочого дня учні можуть виконувати
письмову контрольну роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня – не
більше, ніж з трьох. Під час планування контрольних робіт в кожному класі
необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом семестру, не допускаючи
накопичення наприкінці семестру, навчального року.
3. Кількість і призначення учнівських зошитів
Для виконання усіх видів письмових робіт з хімії потрібно
мати такі зошити: один для класних і домашніх робіт, другий – для лабораторних
і практичних робіт.
Для контрольних робіт передбачаються окремі зошити чи
аркуші, які зберігаються в школі протягом навчального року.
4. Оцінка за ведення зошитів з хімії не виставляється.
Оцінювання навчальних досягнень учнів
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України
від 03.06.08 №496, основними видами оцінювання навчальних досягнень є поточне
та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється
відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі
загальної освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від
21.08.13 №1222.
Поточна оцінка
виставляється до класного журналу в колонку з написом, що засвідчує дату
проведення заняття, коли здійснюється оцінювання.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів
опанування учнями матеріалу теми (модуля) з урахуванням поточних оцінок,
результатів виконання різних видів робіт (практичних, самостійних, контрольних,
творчих) та навчальної активності учнів. Проведення окремого уроку тематичної
атестації з метою здійснення відповідного оцінювання не передбачається.
Тематична оцінка виставляється в класному журналі в колонці з написом «Тематична» без
зазначення дати. Мінімальна кількість тематичних оцінок відповідно до кількості
навчальних годин за рік повинна бути така:
• 35 год. –
4 тематичні;
·
52 години – 5 тематичних
• 70 годин –
6 тематичних;
• 140 годин
– 8 тематичних.
Необхідність збільшення кількості тематичних визначається
вчителем. Обов’язковим є проведення однієї контрольної роботи в семестр.
Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт (зошиті для
контрольних і практичних робіт) або на окремих аркушах та зберігаються в
кабінеті протягом року. Відпрацювання пропущених учнем практичних і контрольних
робіт необов’язкове.
Якщо учень був відсутній на уроках протягом вивчення
теми, не виконував вимоги навчальної програми, у колонці з написом Тематична
виставляється н/а (не атестований(а)). Тематична оцінка не підлягає
коригуванню.
Семестрова оцінка виставляється без дати до класного
журналу в колонку з написом І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання
здійснюється на підставі тематичних оцінок.
Якщо учень був відсутній на уроках протягом семестру, у
відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а
(не атестований).
Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована
семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з написом Скоригована поруч
із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих
оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх
коригувати. У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати, запис у
колонку Скоригована не ставиться.
Річна оцінка
виставляється до журналу в колонку з написом Річна без зазначення дати не
раніше, ніж через 3 дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.
Оцінка за
ведення зошитів з хімії не виставляється.
Про обсяг і характер домашніх завдань з хімії
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України
від 29.10.07 №1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань з хімії», домашні
завдання можуть бути як усні, так і письмові; індивідуальні, що заохочують,
стимулюють школяра до навчання,
пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси дитини; групові
та парні, що направлені на дослідницьку, пошукову, аналітичну роботу,
співпрацю, співдружність тощо; репродуктивного, конструктивно-варіативного та
творчого характеру.
Згідно з Державними санітарними правилами і нормами
влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації
навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), обсяг домашніх завдань має
бути таким, щоб витрати часу на їх утримання не перевищували у 7-9 класах - 3 години, у 10-11 класах – 4 години.
Домашні завдання не рекомендується задавати на канікули,
на вихідні та святкові дні.
Місце подачі домашнього завдання може бути на будь-якому
етапі уроку.
Не допускається подача домашнього завдання під час чи
після дзвінка на перерву, після уроків, оскільки воно в повній мірі не
фіксується дітьми; учні позбавлені можливості ставити запитання; учительне
встигає пояснити суть домашнього завдання.
Форми перевірки домашнього завдання можуть бути різними:
фронтальна, індивідуальна, колективна, само-, взаємоперевірка, творча тощо.
Вибір форми контролю залежить від змісту, виду і мети домашнього завдання.
Зверніть увагу:
1. Інформуємо, що відповідно до графіку проведення всеукраїнського конкурсу
«Учитель року» у 2019/2020 навчальному році проводитиметься конкурс у номінації
«Хімія».
2. Організацією Об’єднаних націй
2019 рік оголошено Міжнародним роком Періодичної таблиці хімічних елементів (IYPT2019) на відзнаку 150
річниці створення цієї таблиці Дмитром Менделєєвим 1869 року
(https://en.unesco.org/commemorations/iypt2019). З експозицією серії
постерів різними мовами, включно з українською, які відображають
важливу роль хімії у нашому житті, історію відкриття, поширення в
природі та використання елементів Періодичної таблиці та їхніх сполук,
можна ознайомитись за посиланням: http://www.elementsinyourlife.org.
річниці створення цієї таблиці Дмитром Менделєєвим 1869 року
(https://en.unesco.org/commemorations/iypt2019). З експозицією серії
постерів різними мовами, включно з українською, які відображають
важливу роль хімії у нашому житті, історію відкриття, поширення в
природі та використання елементів Періодичної таблиці та їхніх сполук,
можна ознайомитись за посиланням: http://www.elementsinyourlife.org.
3. Наказом Міністерства освіти і
науки України від 26.06.2018 № 696 затверджено програми (https://cutt.ly/TtEFPO), за якими починаючи з 2020 року
буде проводитися зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих
на основі повної загальної середньої освіти.
4.Зміст навчання потрібно базувати на положеннях дидактики,
психології, методики, підборі оригінальних завдань і видів діяльності,
моделюванні творчої діяльності учнів, урахуванні розвитку мовних, соціальних,
громадянських, здоров’язбережувальних та інших компетентностей, визначених
навчальними програмами.
Нині змінилися не тільки вимоги до якості освіти, а й виникла потреба
впровадження у зміст освіти європейського виміру, спрямування його на
інтеграцію до світових та європейських стандартів. А тому перед освітянами,
науковцями стоїть нелегке завдання – пошук ефективних механізмів проходження
всіх етапів навчання.
Немає коментарів:
Дописати коментар