Навчання - тренінг для вчителів, які викладатимуть хімію у 9 класі за новою програмою

Мартинюк Лідія Олександрівна ознайомлювала вчителів із новаціями освіти

Клапків Оксана Михайлівна дала характеристику підручників:

Стеців Г. А. розповідала про структуру календарного планування

Тарас Н.  М. ознайомила із новою програмою, яку мають затвердити.

7 клас

52 год, 1,5 год на тиждень

Вступ

Очікувані результати навчальної діяльності	Зміст навчального матеріалу
Знаннєвий компонент називає лабораторний посуд і основне обладнання кабінету хімії; знає і розуміє правила поведінки учнів у хімічному кабінеті та правила безпеки під час роботи з лабораторним посудом і обладнанням кабінету хімії; пояснює призначення лабораторного посуду та обладнання кабінету хімії. Діяльнісний компонент виконує найпростіші лабораторні досліди з використанням обладнання кабінету хімії за вказівкою вчителя; дотримується правил поведінки учнів у хімічному кабінеті та правил безпеки під час роботи з лабораторним посудом та обладнанням кабінету хімії. Ціннісний компонент висловлює судження про застосування хімічних знань та історію їхнього розвитку; робить висновки щодо безпечного використання речовин з урахуванням їхнього маркування.	Хімія – природнича наука. Речовини та їх перетворення у навколишньому світі. Короткі відомості з історії хімії. Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з лабораторним посудом та обладнанням кабінету хімії, маркуванням небезпечних речовин. Правила безпеки під час роботи з лабораторним посудом та обладнанням кабінету хімії.
Наскрізні змістові лінії Здоров’я і безпека 1. Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з маркуванням небезпечних речовин.
Демонстрації	1. Взаємодія харчової соди (натрій гідрогенкарбонату) з оцтом (водним розчином етанової кислоти). 2. Зміна забарвлення природних індикаторів у середовищі побутових хімікатів і харчових продуктів.
Лабораторний дослід	1. Ознайомлення з маркуванням небезпечних речовин (на прикладі побутових хімікатів).
Практичні роботи	1. Правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті. Прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами. Дослідження будови полум’я.
Навчальні проекти	1. Хімічні речовини навколо нас. 2. Історичне значення вогню.

Тема 1. Початкові хімічні поняття

Очікувані результати навчальної діяльності	Зміст навчального матеріалу
Знаннєвий компонент називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи; наводить приклади простих і складних речовин, хімічних явищ у природі та побуті; пояснює призначення лабораторного посуду та обладнання кабінету хімії. Діяльнісний компонент розрізняє фізичні тіла, речовини, матеріали, фізичні та хімічні явища, фізичні та хімічні властивості речовин, чисті речовини і суміші, прості й складні речовини, металічні та неметалічні елементи, метали й неметали, атоми, молекули; спостерігає хімічні й фізичні явища; описує якісний і кількісний склад речовин за хімічними формулами; явища, які супроводжують хімічні реакції; використовує періодичну систему як довідкову для визначення відносної атомної маси елементів; визначає валентність елементів за формулами бінарних сполук; обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині; дотримується правил поведінки учнів у хімічному кабінеті та правил безпеки під час роботи з лабораторним посудом і обладнанням кабінету хімії; виконує найпростіші лабораторні операції з нагрівання речовин, розділення сумішей; уміє поводиться з лабораторним посудом та обладнанням кабінету хімії. Ціннісний компонент висловлює судження про багатоманітність речовин; робить висновки на основі спостережень (за допомогою вчителя).	Фізичні тіла. Матеріали. Речовини. Молекули. Атоми. Як вивчають речовини. Спостереження й експеримент у хімії. Фізичні властивості речовин. Чисті речовини і суміші (однорідні, неоднорідні). Способи розділення сумішей. Хімічні елементи, їхні назви і символи. Ознайомлення з періодичною системою хімічних елементів Д.І. Менделєєва. Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносні атомні маси хімічних елементів. Хімічні формули речовин. Прості та складні речовини. Багатоманітність речовин. Метали й неметали. Металічні та неметалічні елементи. Валентність хімічних елементів. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів. Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук. Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою. Масова частка елемента в складній речовині. Фізичні і хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Хімічні властивості речовин.
Наскрізні змістові лінії Здоров’я і безпека Безпечне поводження з речовинами. Підприємливість і фінансова грамотність Розв’язування розрахункових задач за темою «Масова частка елемента в складній речовині».
Розрахункові задачі	1. Обчислення відносної молекулярної маси речовини за її формулою. 2. Обчислення масової частки елемента в складній речовині.
Демонстрації	3. Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. 4. Зразки металів і неметалів.
Лабораторні досліди	1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин. Опис спостережень. Формулювання висновків. 2. Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин. 3-7. Дослідження хімічних реакцій, що супроводжуються виділенням газу, випаданням осаду, зміною забарвлення, появою запаху, тепловим ефектом.
Практичні роботи	2. Розділення сумішей. 3. Дослідження фізичних і хімічних явищ на прикладах побутових хімікатів і харчових продуктів.
Домашній експеримент	Взаємодія харчової соди із соком квашеної капусти, лимонною кислотою, кефіром.
Навчальні проекти	3. Хімічні явища у природі. 4. Хімічні явища у побуті. 5. Використання хімічних явищ у художній творчості й народних ремеслах. 6. Речовини і хімічні явища в літературних творах і народній творчості.

Тема 2. Кисень

Очікувані результати навчальної діяльності	Зміст навчального матеріалу
Знаннєвий компонент називає склад молекул кисню, оксидів, якісний та кількісний склад повітря; наводить приклади оксидів, реакцій розкладу і сполучення; пояснює суть реакцій розкладу і сполучення, процесів окиснення, колообігу Оксигену; сутність закону збереження маси речовин, рівнянь хімічних реакцій. Діяльнісний компонент розрізняє процеси горіння, повільного окиснення, дихання, реакції розкладу і сполучення; описує поширеність Оксигену в природі; історію відкриття кисню, його фізичні властивості; характеризує хімічні властивості кисню; аналізує умови процесів горіння та повільного окиснення; складає рівняння реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом; використовує лабораторний посуд для добування (з гідроген пероксиду) і збирання кисню; визначає наявність кисню дослідним шляхом дотримується запобіжних заходів під час використання процесів горіння; інструкції щодо виконання хімічних дослідів та правил безпеки під час роботи в хімічному кабінеті. Ціннісний компонент обґрунтовує застосування кисню; оцінює роль кисню в життєдіяльності організмів, роль озону в атмосфері, вплив діяльності людини на чистоту повітря.	Повітря, його склад. Оксиген. Поширеність Оксигену в природі. Кисень, склад його молекули, поширеність у природі. Фізичні властивості кисню. Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння. Добування кисню в лабораторії (на прикладі гідроген пероксиду і води) та промисловості. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор. Способи збирання кисню. Доведення наявності кисню. Хімічні властивості кисню: взаємодія з простими речовинами (вуглець, водень, сірка, магній, залізо, мідь). Реакція сполучення. Поняття про оксиди, окиснення (горіння, повільне окиснення, дихання). Взаємодія кисню зі складними речовинами (повне окиснення метану, гідроген сульфіду, глюкози). Умови виникнення та припинення горіння. Колообіг Оксигену в природі. Озон. Проблема чистого повітря. Застосування та біологічна роль кисню.
Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність Умови виникнення та припинення горіння. Здоров’я і безпека Безпечне поводження з речовинами. Колообіг Оксигену в природі. Озон. Проблема чистого повітря. Екологічна безпека і сталий розвиток Склад повітря. Проблема чистого повітря. Застосування та біологічна роль кисню. Поняття про окиснення (горіння, повільне окиснення, дихання). Підприємливість і фінансова грамотність Закон збереження маси речовин під час хімічних реакцій. Проблема чистого повітря. Поняття про каталізатор.
Демонстрації	4. Дослід, що ілюструє закон збереження маси речовин (реальний або віртуальний). 5. Добування кисню з гідроген пероксиду. 6. Збирання кисню витісненням повітря та витісненням води. 7. Доведення наявності кисню. 8. Спалювання простих і складних речовин.
Практичні роботи	4. Добування кисню з гідроген пероксиду з використанням біологічних каталізаторів, доведення його наявності.
Навчальні проекти	7. Проблема забруднення повітря та способи розв’язування її. 8. Поліпшення стану повітря у класній кімнаті під час занять.

Тема 3. Вода

Очікувані результати навчальної діяльності	Зміст навчального матеріалу
Знаннєвий компонент називає склад молекули води; наводить приклади водних розчинів; формули кислот і основ. Діяльнісний компонент описує поширеність води у природі, фізичні властивості води; розрізняє розчинник і розчинену речовину; складає рівняння реакцій води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; обчислює масову частку і масу розчиненої речовини в розчині; виготовляє розчини з певною масовою часткою розчиненої речовини; розпізнає дослідним шляхом кислоти і луги; використовує здобуті знання та навички в побуті та для збереження довкілля. Ціннісний компонент обґрунтовує значення розчинів у природі та житті людини; оцінює роль води в життєдіяльності організмів; висловлює судження про вплив діяльності людини на чистоту водойм та охорону їх від забруднень.	Вода, склад и молекули, поширеність у природі, фізичні властивості. Вода – розчинник. Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина. Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини. Виготовлення розчину. Взаємодія води з оксидами. Поняття про гідрати оксидів: кислоти й основи. Поняття про індикатори. Значення води і водних розчинів у природі та житті людини. Кислотні дощі. Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення. Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах.
Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах. Здоров’я і безпека Хімічні властивості води. Кислотні дощі. Екологічна безпека і сталий розвиток Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення. Значення води і водних розчинів у природі та житті людини. Кислотні дощі. Підприємливість і фінансова грамотність Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах. Охорона водойм від забруднення. Розв’язування розрахункових задач за темою «Масова частка розчиненої речовини».
Розрахункові задачі	3. Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині.
Демонстрації	10. Виготовлення розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини. 11. Взаємодія кальцій оксиду з водою. Випробування водного розчину добутої речовини індикатором. 12. Взаємодія фосфор(V) оксиду з водою. Випробування водного розчину добутої речовини індикатором.
Лабораторний дослід	8. Випробування водних розчинів кислот і лугів індикаторами.
Практична робота	5. Виготовлення водних розчинів із заданими масовими частками розчинених речовин.
Домашній експеримент	2. Очищення забрудненої води за допомогою власноруч виготовленого фільтру.
Навчальні проекти	9. Дослідження якості води з різних джерел. 10. Дослідження фізичних і хімічних властивостей води. 11. Способи очищення води в побуті. 12. Збереження чистоти водойм: розв’язування проблеми у вашій місцевості. 13. Еколого-економічний проект «Зберігаючи воду – заощаджую родинний бюджет».

8 клас

68 год, 2 год на тиждень

Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу

Очікувані результати навчальної діяльності

Зміст навчального матеріалу

Знаннєвий компонент називає хімічні елементи (не менше 20-ти) за сучасною науковою українською номенклатурою, записує їхні символи; наводить приклади формул і назв простих (метали і неметали) і складних (оксидів, основ, кислот) речовин; рівнянь реакцій: добування кисню з гідроген пероксиду і води; кисню з воднем, вуглецем, сіркою, магнієм, залізом, міддю, метаном, гідроген сульфідом, води з кальцій оксидом, натрій оксидом, фосфор(V) оксидом, карбон(ІV) оксидом; реакцій розкладу і сполучення. Діяльнісний компонент обчислює відносну молекулярну масу речовини за її формулою, масову частку елемента в складній речовині. Ціннісний компонент критично ставиться до власних знань із хімії.

Найважливіші хімічні поняття. Прості й складні речовини (кисень, вода). Реакція розкладу, сполучення. Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою. Масова частка елемента в складній речовині.

Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів. Будова атома

Очікувані результати навчальної діяльності	Зміст навчального матеріалу
Знаннєвий компонент формулює означення періодичного закону; записує електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів; пояснює періодичність зміни властивостей хімічних елементів (№ 1–20); залежність характеру елементів та властивостей їхніх сполук від електронної будови атомів; наводить приклади лужних, інертних елементів, галогенів. Діяльнісний компонент описує структуру періодичної системи періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б); розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи; характеризує склад ядер (кількість протонів і нейтронів в атомі), розподіл електронів (за енергетичними рівнями та підрівнями) в атомах перших 20 хімічних елементів; хімічний елемент (№ 1–20) за його положенням у періодичній системі, зміни радіусів атомів у періодах і підгрупах, металічних і неметалічних властивостей елементів; аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента; використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів (металічний або неметалічний), та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин (метал або неметал). Ціннісний компонент усвідомлює значення прийому класифікації в науці; обґрунтовує фізичну сутність періодичного закону; оцінює значення періодичного закону як одного із фундаментальних законів природи.	Короткі історичні відомості про спроби класифікації хімічних елементів. Поняття про лужні, інертні елементи, галогени. Періодичний закон Д. І. Менделєєва. Структура періодичної системи хімічних елементів. Будова атома. Склад атомних ядер (протони і нейтрони). Протонне число. Нуклонне число. Сучасне формулювання періодичного закону. Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів № 1-20. Стан електронів у атомі. Електронні орбіталі. Енергетичні рівні та підрівні; їх заповнення електронами в атомах хімічних елементів № 1-20. Електронні та графічні електронні формули атомів хімічних елементів № 1-20. Поняття про радіус атома. Періодична система хімічних елементів з позиції теорії будови атома. Характеристика хімічних елементів № 1-20 за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома. Значення періодичного
Наскрізні змістові лінії Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність Поняття про лужні, інертні елементи, галогени.
Демонстрації	1. Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва (довга і коротка форми). 2. Моделі атомів (віртуальні 3D). 3. Форми електронних орбіта лей (віртуальні 3D).
Навчальні проекти	1. З історії відкриття періодичної системи хімічних елементів. 2. Форми періодичної системи хімічних елементів. 3. Хімічні елементи в літературних творах. 4. Цікаві історичні факти з відкриття і походження назв хімічних елементів.

Тема 2. Хімічний зв’язок і будова речовини

Очікувані результати навчальної діяльності	Зміст навчального матеріалу
Знаннєвий компонент називає види хімічного зв’язку, типи кристалічних ґраток; наводить приклади речовин молекулярної і немолекулярної будови; сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічним зв’язком, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками; пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного і неполярного) зв'язків. Діяльнісний компонент складає електронні формули молекул; характеризує особливості ковалентного та йонного зв’язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку; визначає вид хімічного зв’язку в типових випадках, полярність ковалентного зв'язку; прогнозує властивості речовин залежно від виду хімічного зв'язку і типу кристалічних ґраток; використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків. Ціннісний компонент обґрунтовує природу хімічних зв'язків; фізичні властивості речовин залежно від їхньої будови; робить висновки про тип кристалічних ґраток речовин на основі виду хімічного зв’язку в них.	Природа хімічного зв’язку. Електронегативність елементів. Ковалентний зв'язок, його утворення. Полярний і неполярний ковалентний зв’язок. Електронні формули молекул. Йони. Йонний зв’язок, його утворення. Речовини молекулярної і немолекулярної будови. Кристалічні ґратки. Атомні, молекулярні та йонні кристали. Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток.
Наскрізні змістові лінії Здоров’я і безпека Залежність фізичних властивостей речовин від типів кристалічних ґраток. Підприємливість і фінансова грамотність Атомні, молекулярні та йонні кристали.
Демонстрації	4. Моделі кристалічних ґраток різних типів. 5. Зразки речовин атомної, молекулярної та йонної будови. 6. Фізичні властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови.
Лабораторні досліди	1. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин атомної, молекулярної та йонної будови.
Практичні роботи	1. Дослідження фізичних властивостей речовин з різними типами кристалічних ґраток (наприклад: цукру, кухонної солі, графіту).
Навчальні проекти	5. Використання кристалів у техніці. 6. Кристали: краса і користь.

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами

Очікувані результати навчальної діяльності	Зміст навчального матеріалу
Знаннєвий компонент називає одиницю вимірювання кількості речовини, молярний об’єм газів за нормальних умов, число Авогадро; пояснює сутність фізичної величини кількість речовини. Діяльнісний компонент установлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об’ємом, молярним об’ємом, кількістю речовини); обчислює число частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі; молярну масу, масу і кількість речовини; об’єм даної маси або кількості речовини газу за нормальних умов; відносну густину газу за іншим газом. Ціннісний компонент робить висновки щодо значущості математичних знань для розв’язування хімічних задач.	Кількість речовини. Моль – одиниця кількості речовини. Число Авогадро. Молярна маса. Закон Авогадро. Молярний об’єм газів. Відносна густина газів.
Наскрізні змістові лінії Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність Розв’язування розрахункових задач за даною темою.
Демонстрації	7. Зразки речовин кількістю речовини 1 моль (або однакової кількості речовини).
Розрахункові задачі	1. Обчислення числа частинок (атомів, молекул, йонів) у певній кількості речовини, масі, об’ємі. 2. Обчислення за хімічною формулою маси даної кількості речовини і кількості речовини за відомою масою. 3. Обчислення об’єму певної маси або кількості речовини відомого газу за нормальних умов. 4. Обчислення з використанням відносної густини газів.

Тема 4. Основні класи неорганічних сполук

Очікувані результати навчальної діяльності	Зміст навчального матеріалу
Знаннєвий компонент називає оксиди, основи, кислоти, амфотерні гідроксиди, середні солі за сучасною науковою українською номенклатурою; наводить приклади оснόвних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, триосновних кислот, розчинних і нерозчинних основ, амфотерних гідроксидів, середніх солей. Діяльнісний компонент розрізняє несолетворні й солетворні оксиди (кислотні, основні, амфотерні), розчинні й нерозчинні основи, кислоти за складом (оксигеновмісні, безоксигенові) та основністю (одно-, дво-, триосновні), середні солі; реакції заміщення, обміну, нейтралізації; описує поширеність представників основних класів неорганічних сполук у природі; складає хімічні формули оксидів, основ, кислот, середніх солей; рівняння реакцій, які характеризують хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних (Алюмінію, Цинку) оксидів (взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами (для алюміній і цинк оксидів у розчині та під час сплавляння), лугів (взаємодія з кислотними оксидами, кислотами та солями в розчині), нерозчинних основ (взаємодія з кислотами, розкладання під час нагрівання), кислот (взаємодія з металами, основними оксидами, основами та солями), середніх солей (взаємодія з металами, кислотами – хлоридною, сульфатною, нітратною, лугами, солями); способи добування оксидів (взаємодія простих і складних речовин із киснем, розкладання нерозчинних основ, деяких кислот і солей під час нагрівання), лугів (взаємодія лужних і лужноземельних (крім магнію) металів із водою, оксидів лужних і лужноземельних елементів із водою) й нерозчинних основ (взаємодія солей із лугами), кислот (взаємодія кислотних оксидів із водою, неметалів із воднем, солей із кислотами), середніх солей (взаємодія кислот із металами, основних оксидів із кислотами, кислотних оксидів з лугами, лугів із кислотами, солей із кислотами, солей із лугами, кислотних оксидів з основними оксидами, солей із солями, солей із металами (реакції здійснюють у розчинах), металів із неметалами), амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку) (взаємодія солей із лугами); порівнює за хімічними властивостями основні, кислотні та амфотерні оксиди, луги і нерозчинні основи; класифікує неорганічні сполуки за класами; характеризує поняття амфотерності, фізичні та хімічні властивості оксидів, основ, кислот, солей, амфотерних гідроксидів; установлює генетичні зв’язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук; обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об’єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об’єму одного з реагентів чи продуктів реакції; використовує сучасну українську номенклатуру основних класів неорганічних сполук; таблицю розчинності кислот, основ та солей для складання рівнянь хімічних реакцій; індикатори для виявлення кислот і лугів; планує експеримент, проводить його, описує спостереження, робить висновки; прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності; дотримується запобіжних заходів під час роботи з кислотами і лугами розв’язує експериментальні задачі. Ціннісний компонент обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин; оцінює значення найважливіших представників основних класів неорганічних сполук; висловлює судження про значення хімічного експерименту як способу набуття нових знань; про вплив речовин на навколишнє середовище і здоров’я людини.	Класифікація неорганічних сполук, їхні склад і номенклатура. Фізичні властивості оксидів. Хімічні властивості оснόвних, кислотних та амфотерних оксидів: взаємодія з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами. Фізичні властивості основ. Хімічні властивості лугів: дія на індикатори, взаємодія з кислотами, кислотними оксидами, солями. Реакція нейтралізації. Хімічні властивості нерозчинних основ: взаємодія з кислотами і розкладання внаслідок нагрівання. Заходи безпеки під час роботи з лугами. Фізичні властивості кислот. Хімічні властивості кислот: дія на індикатори, взаємодія з металами, основними оксидами, основами, солями. Ряд активності металів. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Фізичні властивості середніх солей. Хімічні властивості середніх солей: взаємодія з металами, кислотами, лугами, іншими солями. Хімічні властивості амфотерних гідроксидів (Алюмінію, Цинку): взаємодія з кислотами, лугами (в розчині, при сплавлянні). Загальні способи добування оксидів, кислот, основ і середніх солей. Генетичні зв’язки між основними класами неорганічних сполук. Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля і здоров’я людини.
Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність Використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля. Здоров’я і безпека Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій. Заходи безпеки під час роботи з кислотами і лугами. Екологічна безпека і сталий розвиток Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій. Безпечне поводження з речовинами. Поширеність у природі та використання оксидів, кислот, основ і середніх солей. Вплив на довкілля. Підприємливість і фінансова грамотність Розв’язування розрахункових задач за рівняннями реакцій. Добування речовин.
Розрахункові задачі	5. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об'єму, кількості речовини реагентів та продуктів реакцій.
Демонстрації	8. Зразки оксидів. 9. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою. 10. Зразки кислот. 11. Хімічні властивості кислот. 12. Зразки основ. 13. Хімічні властивості лугів. 14. Добування і хімічні властивості нерозчинних основ. 15. Доведення амфотерності цинк гідроксиду. 16. Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів та солей. 17. Зразки солей. 18. Хімічні властивості солей. 19. Взаємодія кальцій оксиду з водою, дослідження добутого розчину індикатором, пропускання вуглекислого газу в утворений розчин. 20. Спалювання фосфору, розчинення добутого фосфор(V) оксиду в теплій воді, дослідження розчину індикатором і нейтралізація лугом.
Лабораторні досліди	2. Дія лугів у водних розчинах на індикатори. 3. Взаємодія лугів з кислотами в розчині. 4. Дія кислот у водних розчинах на індикатори. 5. Взаємодія хлоридної кислоти з металами. 6. Взаємодія металів із солями у водному розчині. 7. Взаємодія солей з лугами у водному розчині. 8. Реакція обміну між солями в розчині. 9. Розв’язування експериментальної задачі на прикладі реакції обміну. 10. Дослідження побутових хімікатів, харчових продуктів тощо на вміст речовин основних класів.
Практичні роботи	2. Дослідження властивостей основних класів неорганічних сполук. 3. Розв’язування експериментальних задач.
Домашній експеримент	1. Дія на сік буряка чи червоноголової капусти лимонного соку, оцту, розчину харчової соди, мильного розчину.
Навчальні проекти	6. Неорганічні речовини – представники основних класів у будівництві й побуті. 7. Хімічний склад і використання мінералів. 8. Вплив хімічних сполук на довкілля і здоров’я людини.

9 клас

68 год, 2 год на тиждень

Повторення найважливіших питань курсу хімії 8 класу

Очікувані результати навчальної діяльності

Зміст навчального матеріалу

Знаннєвий компонент наводить приклади назв і формул речовин-представників основних класів неорганічних сполук. Діяльнісний компонент класифікує неорганічні сполуки; порівнює склад і властивості неорганічних сполук різних класів; властивості речовин атомної, молекулярної та йонної будови; характеризує йонний і ковалентний хімічні зв'язки; хімічні властивості основних класів неорганічних сполук. Ціннісний компонент обґрунтовує залежність властивостей речовин від їхньіх складу і будови.

Склад і властивості основних класів неорганічних сполук. Хімічний зв'язок і будова речовини

Тема 1. Розчини

Очікувані результати навчальної діяльності	Зміст навчального матеріалу
Знаннєвий компонент наводить приклади колоїдних та істинних розчинів, розчинників, суспензій, емульсій, електролітів і неелектролітів, сильних і слабких електролітів, кристалогідратів; пояснює вплив різних чинників на розчинність речовин; утворення водневого зв’язку; суть процесу електролітичної дисоціації. Діяльнісний компонент розрізняє компоненти розчину, насичені й ненасичені розчини, катіони й аніони, електроліти й неелектроліти, сильні й слабкі електроліти; рН лужного, кислого та нейтрального середовища; описує розчинення речовин у воді як фізико-хімічне явище; якісну реакцію на хлорид-іони; виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену; складає рівняння електролітичної дисоціації лугів, кислот, солей, рівняння реакцій обміну в повній та скороченій йонній формах; рівняння якісних реакцій на хлорид-іони в молекулярній та йонній формах; характеризує електроліти за ступенем дисоціації; визначає характер середовища за значенням рН; проводить реакції між розчинами електролітів з урахуванням умов їх перебігу; якісні реакції на хлорид-іони; виявлення у розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену; використовує якісні реакції для виявлення деяких йонів у розчині; значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища. Ціннісний компонент обґрунтовує перебіг реакцій між електролітами у водних розчинах; оцінює важливість рН розчинів для визначення якості харчової, косметичної продукції тощо; висловлює судження про значення розчинів у природі та житті людини; про застосування знань про способи виявлення окремих йонів; про роль експерименту в науці.	Поняття про дисперсні системи. Колоїдні та істинні розчини. Будова молекули води, поняття про водневий зв’язок. Розчинність речовин, її залежність від різних чинників. Насичені й ненасичені, концентровані й розведені розчини. Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин. Розчинення як фізико-хімічний процес. Поняття про кристалогідрати. Електролітична дисоціація. Електроліти й неелектроліти. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах. Ступінь електролітичної дисоціації. Сильні й слабкі електроліти. Поняття про рН розчину (без математичного обґрунтування). Значення рН для характеристики кислотного чи лужного середовища. Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх перебігу. Йонно-молекулярні рівняння хімічних реакцій. Виявлення в розчині гідроксид-іонів та йонів Гідрогену. Якісна реакції на хлорид-іон. Застосування якісних реакцій.
Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність Поняття про дисперсні системи. Розв’язування розрахункових задач за цією темою. Здоров’я і безпека Розв’язування розрахункових задач за цією темою. Поняття про дисперсні системи. Колоїдні та істинні розчини. Безпечне поводження з речовинами. Електроліти й неелектроліти. Поняття про рН розчину. Екологічна безпека і сталий розвиток Розв’язування розрахункових задач за цією темою. Поняття про рН розчину. Застосування якісних реакцій. Підприємливість і фінансова грамотність Розв’язування розрахункових задач за цією темою. Розчинність речовин. Електроліти й неелектроліти. Теплові явища, що супроводжують розчинення речовин. Поняття про рН розчину. Застосування якісних реакцій.
Розрахункові задачі	1. Розв’язування задач за рівняннями реакцій з використанням розчинів із певною масовою часткою розчиненої речовини.
Демонстрації	1. Теплові явища під час розчинення (розчинення амоній нітрату і безводного кальцій хлориду у воді). 2. Дослідження речовин та їхніх водних розчинів на електричну провідність (кристалічний натрій хлорид, дистильована вода, розчин натрій хлориду, кристалічний цукор, розчин цукру, хлоридна кислота). 3. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах.
Лабораторні досліди	1. Виявлення йонів Гідрогену та гідроксид-іонів у розчинах. 2. Установлення приблизного значення рН води, лужних і кислих розчинів (натрій гідроксиду, хлоридної кислоти, харчової і косметичної продукції) за допомогою універсального індикатора. 3. Дослідження рН середовища харчових продуктів. 4. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються випаданням осаду. 5. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються виділенням газу. 6. Реакції обміну між електролітами у водних розчинах, що супроводжуються утворенням води. 7. Виявлення хлорид-іонів у розчині.
Практичні роботи	1. Реакції йонного обміну між електролітами у водних розчинах. 2. Розв’язування експериментальних задач.
Домашній експеримент	1. Виготовлення колоїдних розчинів (желе, кисіль тощо).
Навчальні проекти	1. Електроліти в сучасних акумуляторах. 2. Вирощування кристалів солей. 3. Виготовлення розчинів для надання домедичної допомоги. 4. Дослідження рН ґрунтів своєї місцевості. 5. Дослідження впливу кислотності й лужності ґрунтів на розвиток рослин. 6. Дослідження рН атмосферних опадів та їхнього впливу на різні матеріали в довкіллі. 7. Дослідження властивостей природних індикаторів. 8. Дослідження рН середовища мінеральних вод України.

Тема 2. Хімічні реакції

Очікувані результати навчальної діяльності	Зміст навчального матеріалу
Знаннєвий компонент знає і розуміє суть понять: хімічна реакція, ступінь окиснення, окисник, відновник, процеси окиснення і відновлення, тепловий ефект реакції, швидкість хімічних реакцій; наводить приклади основних типів хімічних реакцій; відновників і окисників. Діяльнісний компонент визначає ступені окиснення елементів у сполуках за їхніми формулами розрізняє реакції сполучення, заміщення, обміну, розкладу; окисно-відновні та реакції без зміни ступеня окиснення; екзо- та ендотермічні, оборотні й необоротні реакції; окисники і відновники; валентність і ступінь окиснення елемента; складає хімічні формули бінарних сполук за ступенями окиснення елементів; рівняння найпростіших окисно-відновних реакцій на основі електронного балансу, термохімічні рівняння; рівняння оборотних і необоротних реакцій; класифікує реакції за різними ознаками; характеризує процеси окиснення, відновлення, сполучення, розкладу, заміщення, обміну; вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій; роль окисно-відновних процесів у довкіллі; застосовує закон збереження маси речовин для складання рівнянь хімічних реакцій. Ціннісний компонент обґрунтовує процеси окиснення та відновлення з погляду електронної будови атомів; висловлює судження про значення хімічних реакцій та знань про них у природі, промисловості, побуті.	Класифікація хімічних реакцій за кількістю і складом реагентів та продуктів реакцій: реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну. Ступінь окиснення. Визначення ступеня окиснення елемента за хімічною формулою сполуки. Складання формули сполуки за відомими ступенями окиснення елементів. Окисно-відновні реакції. Процеси окиснення, відновлення, окисники, відновники. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій. Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Термохімічне рівняння. Оборотні й необоротні реакції. Швидкість хімічної реакції, залежність швидкості реакції від різних чинників.
Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність Окисно-відновні реакції. Значення окисно-відновних процесів у житті людини, природі й техніці. Екзотермічні та ендотермічні реакції. Оборотні й необоротні реакції. Швидкість хімічної реакції.
Демонстрації	4. Реакції розкладу, сполучення, заміщення, обміну, екзо- та ендотермічні реакції. 5. Залежність швидкості реакцій металів (цинк, магній, залізо) з хлоридною кислотою від активності металу та концентрації кислоти.
Лабораторні досліди	8. Вплив концентрації і температури на швидкість реакції цинку з хлоридною кислотою.
Практичні роботи	3. Вплив різних чинників на швидкість хімічних реакцій.
Навчальні проекти	9. Ендотермічні реакції на службі людині. 10. Екзотермічні реакції в життєдіяльності живих організмів.

Тема 3. Початкові поняття про органічні сполуки

Очікувані результати навчальної діяльності	Зміст навчального матеріалу
Знаннєвий компонент знає і розуміє суть понять гомолог, гомологія; поділ органічних речовин за якісним складом на вуглеводні, оксигеновмісні та нітрогеновмісні сполуки; називає елементи-органогени, найважливіші органічні сполуки (метан, етен, етин, етанол, гліцерол, етанова кислота, глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза, стеаринова, пальмітинова, олеїнова, аміноетанова кислоти), основні продукти перегонки нафти; наводить приклади перших десяти гомологів метану; природних і синтетичних речовин, спиртів, карбонових кислот, жирів, вуглеводів; ідентифікує жири як продукти взаємодії гліцеролу і вищих карбонових кислот (без запису рівняння реакції); крохмаль, целюлозу, білки як біологічні полімери; пояснює реакції горіння органічних речовин; деякі хімічні властивості етанової кислоти; суть процесу перегонки нафти. Діяльнісний компонент складає молекулярні й структурні формули метану та перших десяти його гомологів, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот; молекулярні формули глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози; рівняння реакцій горіння (метану, етену й етину, етанолу), заміщення для метану (хлорування), приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування), етанової кислоти (електролітична дисоціація, взаємодія з металами, лугами, солями); загальну схему полімеризації етену; розрізняє за складом метан, етен, етин, метанол, етанол, гліцерол, етанову кислоту, глюкозу, сахарозу, крохмаль, целюлозу, мило, жири, білки, поліетилен, природні і штучні жири; порівнює органічні й неорганічні речовини, крохмаль і целюлозу, склад гомологів метану, насичені й ненасичені вуглеводні; характеризує склад, фізичні властивості метану, етену, етину, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти, жирів, глюкози, сахарози, крохмалю, целюлози, білків, поліетилену; визначає дослідним шляхом гліцерол, етанову кислоту, глюкозу, крохмаль; розв’язує розрахункові задачі на обчислення об’ємних відношень газів за хімічними рівняннями та інших раніше вивчених типів на прикладі органічних сполук; дотримується правил безпечного поводження з горючими речовинами, побутовими хімікатами. Ціннісний компонент усвідомлює значення вуглеводневої сировини в енергетиці; природних і синтетичних органічних сполук; отруйність метанолу й етанолу; обґрунтовує роль органічних сполук у живій природі; оцінює згубну дію алкоголю на здоров’я; вплив продуктів синтетичної хімії на навколишнє середовище в разі неправильного використання їх; висловлює судження щодо значення органічних речовин у суспільному господарстві, побуті, харчуванні, охороні здоров’я тощо; захисту довкілля від стійких органічних забруднювачів.	Особливості органічних сполук (порівняно з неорганічними). Елементи-органогени. Вуглеводні. Метан як представник насичених вуглеводнів. Гомологія. Гомологи метану (перших десять), їхні молекулярні формули та назви. Реакція заміщення для метану. Етен (етилен) і етин (ацетилен) як представники ненасичених вуглеводнів. Молекулярні і структурні формули. Фізичні властивості. Реакція приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування). Горіння вуглеводнів. Поняття про полімери на прикладі поліетилену. Застосування поліетилену. Поширення вуглеводнів у природі. Природний газ, нафта, кам’яне вугілля – природні джерела вуглеводнів. Перегонка нафти. Вуглеводнева сировина й охорона довкілля. Застосування вуглеводнів. Оксигеновмісні органічні речовини. Поняття про спирти, карбонові кислоти, жири, вуглеводи. Метанол, етанол, гліцерол: молекулярні і структурні формули, фізичні властивості. Горіння етанолу. Якісна реакція на гліцерол. Отруйність метанолу й етанолу. Згубна дія алкоголю на організм людини. Етанова (оцтова) кислота, її молекулярна і структурна формули, фізичні властивості. Хімічні властивості етанової кислоти: електролітична дисоціація, дія на індикатори, взаємодія з металами, лугами, солями. Застосування етанової кислоти. Вищі карбонові кислоти: стеаринова, пальмітинова, олеїнова. Мило, його склад, мийна дія. Жири. Склад жирів, фізичні властивості. Природні і штучні жири. Біологічна роль жирів. Вуглеводи: глюкоза, сахароза, крохмаль, целюлоза. Молекулярні формули, фізичні властивості, поширення і утворення в природі. Крохмаль і целюлоза – природні полімери. Якісні реакції на глюкозу і крохмаль. Застосування вуглеводів, їхня біологічна роль. Нітрогеновмісні органічні речовини. Поняття про амінокислоти. Білки як біологічні полімери. Денатурація білків. Біологічна роль амінокислот і білків. Значення природних і синтетичних органічних сполук. Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів.
Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність Застосування органічних речовин. Отруйність метанолу й етанолу. Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів. Здоров’я і безпека Безпечне поводження з речовинами. Згубна дія алкоголю на організм людини. Природні і штучні жири. Мило, його мийна дія. Біологічна роль жирів, вуглеводів, амінокислот і білків. Екологічна безпека і сталий розвиток Природні й синтетичні органічні речовини. Вуглеводнева сировина й охорона довкілля. Захист довкілля від стійких органічних забруднювачів. Підприємливість і фінансова грамотність Поняття про полімери. Переробка нафти. Мило, його склад. Застосування органічних речовин.
Розрахункові задачі	2. Обчислення об'ємних відношень газів за хімічними рівняннями.
Демонстрації	6. Моделі молекул вуглеводнів (у тому числі 3D-проектування). 7. Горіння парафіну, визначення його якісного складу за продуктами згоряння. 8. Ознайомлення зі зразками виробів із поліетилену Виявлення властивостей поліетилену: відношення до нагрівання, розчинів кислот, лугів. 9. Дія етанової кислоти на індикатори. 10. Взаємодія етанової кислоти з металами, лугами.
Лабораторні досліди	9. Взаємодія гліцеролу з купрум(ІІ) гідроксидом. 10. Взаємодія глюкози з купрум(ІІ) гідроксидом. 11. Відношення крохмалю до води (розчинність, утворення клейстеру). 12. Взаємодія крохмалю з йодом.
Практичні роботи	4. Властивості етанової кислоти. 5. Виявлення органічних сполук у харчових продуктах.
Домашній експеримент	2. Порівняння мийної дії мила та прального порошку вітчизняного виробника. 3. Виявлення крохмалю у харчових продуктах.
Навчальні проекти	11. Використання полімерів – еколого-економічний аспект. 12. Альтернативні джерела енергії. 13. Екотрофологія – наука про екологічно безпечне харчування. 14. Виготовлення мила з мильної основи. 15. Дослідження хімічного складу їжі. 16. Хімічний склад жувальних гумок. 17. Хімічний склад засобів догляду за ротовою порожниною. 18. Друге життя паперу. 19. Джерела органічного забруднення території громади (мікрорайону).

Тема 4. Узагальнення знань з хімії

Очікувані результати навчальної діяльності	Зміст навчального матеріалу
Знаннєвий компонент називає імена видатних вітчизняних і зарубіжних учених-хіміків; найважливіші хімічні виробництва в Україні; наводить приклади взаємозв’язків між речовинами; застосування хімічних сполук у різних галузях та у повсякденному житті. Діяльнісний компонент характеризує значення хімії в житті суспільства, збереженні довкілля, для здоров’я людей. Ціннісний компонент обґрунтовує роль хімії у пізнанні хімічних процесів; критично ставиться до хімічної інформації з різних джерел; оцінює значення хімічних знань як складника загальної культури людини.	Багатоманітність речовин та хімічних реакцій. Взаємозв’язки між речовинами та їхні взаємоперетворення. Місце хімії серед наук про природу, її значення для розуміння наукової картини світу. Хімія та екологія. Хімічна наука і виробництво в Україні. Видатні вітчизняні вчені – творці хімічної науки.
Наскрізні змістові лінії Громадянська відповідальність Видатні вітчизняні вчені – творці хімічної науки. Значення хімії для розуміння наукової картини світу. Здоров’я і безпека Багатоманітність речовин та хімічних реакцій. Взаємозв’язки між речовинами та їхні взаємоперетворення. Екологічна безпека і сталий розвиток Хімія та екологія. Підприємливість і фінансова грамотність Хімічна наука і виробництво в Україні.
Розрахункові задачі	2. Обчислення об'ємних відношень газів за хімічними рівняннями.
Демонстрації	6. Моделі молекул вуглеводнів (у тому числі 3D-проектування). 7. Горіння парафіну, визначення його якісного складу за продуктами згоряння. 8. Ознайомлення зі зразками виробів із поліетилену Виявлення властивостей поліетилену: відношення до нагрівання, розчинів кислот, лугів. 9. Дія етанової кислоти на індикатори. 10. Взаємодія етанової кислоти з металами, лугами.
Навчальні проекти	20. Видатні вітчизняні й зарубіжні хіміки як учені й особистості. 21. Написання есе за темою «Екологічна ситуація в моїй місцевості: відчуваю, думаю, дію». 22. Анкетування учнів навчального закладу щодо їхньої участі у розв’язуванні екологічних проблем місцевості. 23. Дослідження достовірності реклами з погляду хімії.