Чотири свічки спокійно горіли і потихеньку танули... Було так тихо, що чулося як вони розмовляють.
Перша сказала: "Я - СПОКІЙ. Нажаль, люди не вміють мене зберегти... Думаю, мені не залишається нічого іншого як згаснути!..." І вогник цієї свічки згас.
Друга сказала: "Я - ВІРА. Нажаль, я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого слухати про мене, тому нема сенсу мені горіти далі..." Ледве сказала таке - подув легкий вітерець і загасив свічку.
Дуже засмутившись, третя свічка вимовила: "Я - ЛЮБОВ... У мене немає більше сил горіти далі... Люди не цінують мене і не розуміють. Вони ненавидять тих, які їх люблять найбільше - своїх близьких..." Довго не ждала і ця свічка - згасла.
Раптом... в кімнату зайшла дитина і побачила 3 згаслі свічки. Злякавшись, вона закричала:
- Що ви робите?!... Ви ПОВИННІ горіти!!! Я боюся темряви!...
Промовивши це, вона заплакала.
Схвильована четверта свічка сказала: "Не бійся і не плач! ПОКИ Я ГОРЮ, ЗАВЖДИ МОЖНА ЗАПАЛИТИ ІНШІ ТРИ СВІЧКИ... Я - НАДІЯ!!!"
Немає коментарів:
Дописати коментар