Методичні
рекомендації про викладання природознавства у 2020/2021 навчальному році
«Природознавство» – предмет, який поєднує в собі елементи
знань з біології, географії, фізики, хімії, астрономії та екології, і є
пропедевтикою для їх систематичного вивчення в основній школі. Згідно з
Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти мета навчання
природознавства полягає у формуванні
природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань
про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів
навчально-пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до
природи. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом реалізації нового змісту
навчання та організації освітнього процесу на засадах компетентнісного,
діяльнісного підходів та особистісно-орієнтованого навчання.
У 2020/2021 навчальному році навчання природознавства в
закладах загальної середньої освіти здійснюватиметься за навчальною програмою з
природознавства для 5 класів загальноосвітніх навчальних закладів, що
затверджена наказом МОН від 07.06.2017 №
804. Програму розміщено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і
науки
України (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami/navchalni-programi-5-9-klas).
Програмою визначено обов'язковий перелік способів
діяльності, до яких відносяться: визначення (впізнавання), спостереження, опис,
порівняння природних об'єктів, вимірювання, проведення дослідів, використання
довідкової літератури, участь у соціально-орієнтованій діяльності з вивчення
екологічних проблем своєї місцевості, а також мінімальну кількість
демонстрацій, спостережень, практичних робіт, практичних занять, навчальних
проєктів.
Розподіл годин у програмі є орієнтовним. За необхідності і
виходячи з наявних умов навчально-методичного і матеріального забезпечення,
вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин, відведених програмою на
вивчення окремого розділу, у тому числі змінювати порядок вивчення розділів,
тем.
Зміст програми позбавлений надмірної деталізації; включає
інформацію, необхідну для прийняття рішень в повсякденному житті, збереження
здоров’я, формування стратегії поведінки сучасної людини; націлює на
використання краєзнавчого матеріалу. В
якості пріоритетів програма розглядає формування в учнів способів роботи з
природничою інформацією, комунікативних умінь, а також набуття ними елементів
природознавчої, здоров'язбережувальної та екологічної компетенцій.
Предметна природничо-наукова компетентність формується на основі опанування учнями
різними видами соціального досвіду, який включає знання про природу (знаннєвий компонент), способи
навчально-пізнавальної діяльності (діяльнісний
компонент), ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності (ціннісний компонент).
Для засвоєння навчального змісту предмета «Природознавство»
особливе значення мають такі методи і прийоми навчальної діяльності школярів,
як спостереження, проведення нескладних дослідів, вимірювань, робота з різними
інформаційними джерелами тощо. Тому в кожному розділі програми виділено рубрики
«Практичні роботи», «Практичні заняття» та «Навчальні проєкти».
«Практичні роботи» і «Практичні заняття» проводяться і
реалізуються на уроці. Виконання практичних робіт оцінюється обов’язково у всіх
учнів. Робота учнів під час практичних занять, які спрямовані на формування
компетентностей, може не оцінюватись або
оцінюватись вибірково.
Компетентнісний потенціал предмету реалізується також і
через виконання учнями навчальних проєктів.
Програмою передбачено виконання упродовж навчального року
чотирьох обов’язкових проєктів, спрямованих на формування певних провідних
умінь і навичок. Так головними
навчальними завданнями першого проєкту є формування вміння збирати і
фіксувати дані, представляти їх наочно, формулювати висновки (математична,
інформаційно-цифрова компетентність, уміння вчитися впродовж життя), другого —
базових навичок співробітництва (соціальна компетентність), третього — вести
тривале спостереження, фіксувати дані в журналі спостережень, формулювати
гіпотези, планувати і проводити дослідження, пояснювати отримані
результати (компетентності у природничих
науках і технологіях). У четвертому проєкті до вище названих додається
формування ініціативності і підприємливості та екологічної грамотності.
Слід зауважити, що кількість проєктів та тематика їх може
бути змінена залежно від навчальних цілей, які ставить перед учнями вчитель,
особливостей класу, досвіду вчителя і учнів у виконанні проєктів, особливостей
природи свого краю тощо.
Орієнтовний опис проєктів, запропонованих програмою, уміщено
на електронному ресурсі «Навчальні проєкти до курсу «Природознавство
Оскільки підготовка до виконання проєктів вимагає значного
часового ресурсу, кваліфікації та досвіду вчителя, залежить від попередніх
умінь учнів, а також через те, що проєктна діяльність вимагає досить багато
часу і зусиль учнів і вчителів упродовж виконання їх, що може призвести до
збільшення навантаження учнів, доцільно узгодити кількість проєктів в кожному
конкретному класі з викладачами інших навчальних предметів. Доцільно узгодити з
учителями інших предметів, які працюють в цьому класі і також виконують з
учнями проєкти, спільні вимоги щодо наскрізних умінь учнів, які формуються і
розвиваються при виконанні проєктів. Це сприятиме формуванню в учнів ключових
компетентностей.
Урок природознавства повинен бути цікавим, а не
розважальним. Тому не обійтися без проблемних задач, парадоксів, дивовижних
протиріч. Сама ситуація незвичайного створює не тільки інтерес, але і потребу
з’ясувати, зрозуміти, чому саме так, а не інакше. Оптимізувати освітній процес
допоможе використання комп’ютерних технологій. Доцільно пропонувати учням такі
завдання як пошук природознавчої інформації, малюнків, фотографій об’єктів і
явищ природи, підготовка презентацій тощо.
Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи
мають: організація спостережень в природі; проведення дидактичних ігор;
вирішення ситуативних завдань; використання творчих завдань; уроки, що їх
проведено у формі подорожі, віртуальної екскурсії, усного журналу, репортажу з
місця подій; святкування Дня Землі, Дня космонавтики, Дня прильоту птахів,
екологічні акції тощо. У навчальних
цілях доцільно використовувати місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал,
проводити екскурсії у природу, населеним пунктом, до краєзнавчого або
природничого музею, будинку природи, планетарію, обсерваторії тощо.
Освітній процес необхідно спрямовувати також на формування в
учнів загальнонавчальних умінь і навичок та ключових компетенцій. У цьому
пріоритетами є: діяльнісний підхід, використання для пізнання навколишнього
світу різних методів і прийомів, робота з різними джерелами інформації для
розв’язування проблемних завдань. Поряд із фронтальними та індивідуальними
формами роботи необхідно залучати школярів до колективної діяльності (парна,
групова робота) із застосуванням інноваційних методик та використанням інформаційно-комунікаційних
засобів (наприклад, електронного планетарію, відеосюжетів, віртуальних
екскурсій тощо), що сприятиме формуванню в учнів комунікативної та соціальної
компетентностей.
Інформуємо, що у рамках Меморандуму про співпрацю між
Міністерством освіти і науки України та Благодійною організацією «Фонд Кличко»
і освітнього проєкту «Zero Waste School» створено онлайн-курс «Екоакадемія» (http://kf-ecoacademy.org/), покликаний навчити молодь вести
екологічний спосіб життя. Через екогероїв учасники курсу дізнаються про
наслідки несвідомого споживання, чим шкідливі відходи і як правильно їх
сортувати. Участь в екокурсі є безкоштовною.
Немає коментарів:
Дописати коментар