14 січня — День Святого Василя!

14 січня українці святкують кілька свят. Перше - свято на честь Василія Великого, архиєпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії. Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Також Василія Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основною обрядовою дією було засівання осель збіжжям.

 Сієм, сієм, посіваєм,

Щастя-долі вам бажаєм!

У щасливій вашій хаті,

Щоб ви всі були багаті,

Щоб лежали на столі

Паляниці немалі,

Щоб були у вас ковбаси,

Молоко і сало, й м’ясо,

і млинці, і пиріжки,

і пухнасті пампушки.

Щоб були ви в цій оселі

і щасливі, і веселі!

На щастя, на здоров'я, на той Новий рік
Ледве я торбу до вас приволік.
А в тій торбі ясні зорі,
Щоб вам родила пшениченька в полі.
А в тій торбині місяць ясненький,
Щоб на вашім столі хліб був біленький.
А в тій торбині листячко з дуба,
Була би здорова родинонька люба.
Все з тої торбини я висипаю,
В торбу покласти гарненько прохаю:
Кільце ковбаски, кавальчик сала,
Пампух, горішки, яблучок пару,
Можна ще дати меду горнятко,
Щоб вінчування йшло цілий рік гладко.

 Будьте здорові, дідусю й бабусю, 

На другий рік знову приволочуся. 

Христос ся рождає!

Нас послав Святий Василь

засівати в заметіль,

й особливий дав наказ ,

щоб засіяли і в вас!

Ще й навчив казати так:

На кохання сієм мак,

сієм жито на добро,

а для сміху ось пшоно,

на здоров’я вам овес,

щоб був кріпкий рід увесь.

А від заздрісних осіб

сієм вам пшеницю-хліб!!!

Сієм, сієм,засіваєм,

з Новим Роком вас вітаєм!!!

 Я Вам завінчую як добре жити:

Нехай вся біда від вас біжить,

Нехай Вам здорові діти ростуть,

Нехай Вам яйце знесе когут.

Щоб мали Ви всього: і в хаті і в полі,

Щоб хліба і сала ви мали доволі!

Щоб мирно жили, веселились,

Щоб вам ся вродив: 

часник, як бик,

Цибуля, як дуля, 

Капуста, як баба тлуста,

Овес, як кудлатий пес,

Коноплі аж до стелі і щоб не було сварки в оселі!!!

За церковними календарем 14-го січня також відзначають свято Обрізання Господнього. Саме тоді, згідно з церковними джерелами, за єврейським звичаєм відбувся обряд обрізання Ісуса Христа, після якого дитині й дали ім'я, провіщене ще архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії, - Ісус.

І нарешті, 14 січня - також перший день Нового року за старим стилем. Переддень Нового року своєю обрядовістю нагадувавпереддень Різдва та в народі називався Щедрим Вечором, що пов'язано зі звичаєм готувати багатий святковий стіл, який обов'язково прикрашали скоромні страви. На Новий рік, як і на Різдво, носили «вечерю», але Цього разу не родичам і знайомим, а лише сільськійбабі-повитусі.

Характерною прикметою новорічного свята в Україні було й щедрування - давній народний звичай церемоніальних обходів хат із побажанням щастя членам сім'ї та розквіту господарства. На відміну від колядування, обряд щедрування завжди був в Україні справді народним, позацерковним та незначною мірою відчув на собі вплив християнської церкви. Звідси і його радісне, оптимістичне звучання. До кінця XIX ст. обряд щедрування, увібравши в себе національний колорит та менталітет нашого народу, став явищем народної художньої творчості й таким зберігся і до сьогодні. Далі читайте, як перший день Нового року приходив у оселі українців.