Сторінки

понеділок, 6 квітня 2015 р.

Вірш про Христа і писанки


Як Христа вели на муки,

Хреста дали йому в руки
І, зітхаючи о Бозі,
Хрест той ніс Він по дорозі.
Хрест важкий, а путь гориста,
Каплі поту, мов намиста,
Заблистіли дорогі 
На Ісусовім чолі.
Так вступив Він у напрузі-
Десь поділись Його друзі,
А сторожа навкруги-
Всі кати і вороги.
Аж ось підійшов з гостинцем
Із синком своїм, мізинцем,
Чоловік марний, убогий
І вступається з дороги.
Він узяв яєць в ту днину,
Наскладав у кошелину,
Йшов до міста їх продати,
Щоб купити щось до хати.
А хлопчина каже: - Тату!
 В Бога матимеш зарплату.
І на рай заслужиш ти,
Як поможеш хрест нести.
І послухав він дитину - 
Взяв, поніс той хрест на спині.
І втягнув Христову біль,
А синок поніс кошіль.
На Голгофі хрест лишає 
І до міста завертає - 
Хоче яєчка продати.
В кошик глянув - рідна мати!
Замість яєчок біленьких,
Там - сто писанок пишненьких.
Всі голосять: - Чудо! Диво!
І купують радо, живо.
За хвилину розкупили,
Дуже дорого платили.
А син каже: - То дав Біг (Бог),
Бо ти йому допоміг.

(за переказами з уст старожилів)

Немає коментарів:

Дописати коментар