Магнітне мило

                            

Британські винахідники з університету Бристоля нещодавно виготовили магнітне мило (повідомляє видання Angewandte Chemie). Вчені давно працювали над створенням сурфактантів  ( мильних речовин), контролювати які можна було б на відстані, збільшуючи здатність розчиняти масла, що містяться у воді, а потім видаляти їх із системи. Для цього потрібно було створити мило, яке реагувало б на магнітне поле.

Дослідники припускали, що мильний розчин, яким можна було б керувати на відстані, мав би являти собою сурфактантний водяний розчин. В ньому повинні міститися комплекси з перехідних металів, сполучені атомами Бору абоХлору. Практично це зробити не вдавалось, бо металічні центри виявлялись занадто ізольованими в розчині для взаємодії між собою і надання сурфактантної магнітної активності. Тому, команда вчених, яка до цього активно займалась створенням сурфактантів, реагуючих на світло, чутливих до вуглекислого газу, зміни рН, температури, тиску, відмовилась від ідеї додавання залізних комплексів.

Дослідники розчинили залізо у суміші інертних сурфактантних матеріалів, що містять йони Брому і Хлору . Завдяки цьому залізу утворювались металічні центри всередині самих мильних часточок. Проблему з ізольованістю було вирішено.
Під дією магнітного поля подібний мильний розчин, розміщений під рідиною з меншою густиною, піднімався , здолавши силу тяжіння і силу поверхневого натягу.

Всі попередні способи керування властивостями сурфактантів( електричний струм, зміна рН та інші) безповоротно змінювали склад сурфактанту, окрім цього досить дорогі. Магнітне поле здатне регулювати ефективність магнітного мила, а також видаляти його після використання для того, щоб застосувати в іншому місці.

Окрім цього у магнітне мило має ще одну приємну особливість – його можна закріпити на магнітній мильниці без усіляких залізних вставок.