Коли є вільна хвилина...

        Продовжити ряд...

1.              Na, K, Mg…

2.            C, S, P...

3.            Сульфур (ІV) оксид, фосфор (V) оксид…

4.            Хлоридна, карбонатна, сульфідна…

5.             Калій гідроксид, натрій гідроксид…

6.            Натрій сульфат, магній карбонат…

7.             Сполучення, розкладу…

8.            K2CO3, K3PO4, KCl…

9.            HCl, HNO3…

10.                     H2CO3, H3PO4…

11.         ZnO, Al2O3…

12.                      NaOH, Ba(OH)2, KOH…

13.                      Cu(OH)2, Mg(OH)2…

14.                      Na2S, MgS, PbS…

15.                      K3PO4, Ba3(PO4)2…

16.                      CO2, CuO, Mn2O7…

17.                      NaCl, CuSO4…

18.                     Cl, Br, F…

Цікаві досліди з хімії

  «ЗОЛОТО»  З РОЗЧИНУ

    Налийте в хімічний стакан близько 200 мл розчину солі свинцю, найкраще плюмбум ацетату. Добавте до нього розчину калій йодиду. У результаті реакції:

РЬ(СН3СОО)2 + 2КІ = РbI2 + 2КСН3СОО

утвориться жовтий осад плюмбум йодиду, який нагадує золотий пісок. Щоб «золото» мало кращий вигляд, нагрійте розчин разом з осадом до кипіння, йодид свинцю частково розчиняється в киплячій воді, а при охолодженні виділяється у вигляді золотисто-жовтих кристаликів.

   Розчинність йодиду свинцю у воді невелика (1 г солі розчиняється приблизно у 200 мл гарячої води). Отже, щоб спроба виглядала більш ефектно, перед її демонструванням слід підібрати потрібні співвідношення плюмбум йодиду і води.  

«МОЛОКО» И «ВИНО» … З ОДНІЄЇ ПЛЯШКИ

   Налийте в пляшку з безбарвного скла близько 0,5 л дистильованої води і добавте приблизно 10 мл ферум (III)  хлориду  FеСІ3 та 3—5 г кухонної солі. Розчин майже безбарвний і тому сприймається як чиста вода. Підготуйте для досліду два чистих стакани місткістю 200 мл.

   Наливши в перший стакан 3—5 мл 20% -ного розчину нітрату срібла, добре змочіть його стінки. Залишки розчину злийте в спеціальну посудину. Повторіть змочування ще раз. На стінках стакана утвориться непомітна плівка рідини. Слід простежити, щоб рідини не було на дні. Другий стакан обробіть розчином калій роданіду.

  До виконання спроби обидва стакани закрийте скельцями.

  Під час демонстрації налийте в кожний стакан по 50 мл води, трохи збовтайте її і добавте «води» з пляшки.

  У першому стакані вода перетвориться на «молоко» — каламутний розчин із завислим хлоридом срібла:

NaCl + AgNO3 = AgCl↓+ NaNO3

FeCl3 + 3AgNO3 = AgCl↓+ Fe(NO3)3

аргентум хлорид  — нерозчинна у воді сполука — утворює (коли його небагато) з водою каламутну рідину, що нагадує молоко.

   У другому стакані утвориться ферум (III) роданід Fе(SСN)3, який забарвлює рідину в червоний колір:

FеСІ3 + 3КSСN = Fе(SСN)3 + 3КСl.

ШВИДКЕ «ПРОЯВЛЕННЯ» КОЛЬОРОВОГО НЕГАТИВУ

 

  Написи, зроблені солями цинку, заліза й міді можна також «проявити» розчином жовтої кров’яної солі К4[Fе(СN)6], використавши пульверизатор з грушею. У результаті взаємодії розчинів цих солей з розчином жовтої кров’яної солі утворюються забарвлені комплексні солі:

2ZnSO4 + К4[Fe(СN)6] = Zn2[Fе(СN)6]↓ + 2К2SO4,  Білий осад

4FеСl3 + 3К4[Fе(СN)6] = Fе4[Fе(СN)6]↓ +  12КСl, Синій осад

2СuSO4 + К4[Fе(СN)6] = Сu2[Fе(СN)6 + 2К2SO4. Бурий осад

 «САТУРНОВЕ   ДЕРЕВО»

   Приготуйте в стакані 40% -ний розчин плюмбум ацетату  Рb(СН3СОО)2. Опустіть в розчин зроблену з цинкової пластинки ялинку. Зверніть увагу, як цинк витискує з розчину свинець. Свинець виділяється у вигляді дрібного чорного порошку (дрібнесеньких кристаликів), які згодом виростають у значно більші блискучі кристали (вони дуже гарні при електричному освітленні).

 МЕТАЛЕВИЙ «ЇЖАК»

  Змочіть у стакані (500 мл) кілька кристаликів станум (II) хлориду SnСl2∙2Н2O (7—8 г) концентрованою хлоридною кислотою (10 мл) і, добавивши 200 мл води, добре перемішайте розчин до повного розчинення солі. Кислота добавляється для запобігання гідролізу станум хлориду, який відбувається дуже легко.

    Занурте в цей розчин зроблений з очищеної цинкової пластинки невеликий кружечок. Досить швидко відбувається реакція витіснення з розчину олова цинком:   SnСl2 + Zn = ZnСl2 + Sn.

ВИГОТОВЛЕННЯ ЯЛИНКОВИХ ПРИКРАС

Хімія допоможе вам краще підготуватися до новорічного свята. Спробуйте самостійно виготовити ялинкові іграшки.

   Обмотайте шерстяними нитками виготовлені з дроту зірочки, корзинки тощо й занурте їх на кілька діб на ниточці у насичений розчин солі (алюмо-калієвого галуну або мідного купоросу). Кристалики, що осідають на нитках, розростаються, вкриваючи іграшки.

   «МОРСЬКЕ  ДНО»

«Морське дно» легко створити в банці, використавши для цього кристалічні солі і розчин метасилікату натрію Na2SiO3

  Налийте в скляну банку з плоскими стінками розведене приблизно в два рази розчинне скло. Внесіть у розчин кристалики різних розчинних у воді солей, наприклад: СоСl2∙6H2O або NiSO4∙7Н2O, FеСl2∙6Н20 або FеSO4 • 7Н2O, Аl2(SO4)3∙ 18Н2O, МnСl2∙4Н2O.

      Через кілька хвилин з кристаликів починаюсь виростати дуже красиві різнокольорові «водорості». Солі кобальту, нікелю, заліза (II), заліза (III), марганцю утворюють рослини відповідно рожевого, ізумрудно-зеленого, темно-зелеого, бурого, тілесного кольорів, а алюмінію — безбарвні «водорості».

  Осад має властивість напівпроникної плівки: вона пропускає воду тільки в напрямі до кристалика. Далі розчинення кристалика продовжується в своєрідному мішечку з напівпроникними стінками. Стінки цього мішечка під тиском рідини розриваються (в різних місцях) і утворюється нова плівка-осад. Кристалик солі ніби перетворюється в «кущик».

  ЯК  ЗАПАЛИТИ ЦУКОР?

Внесіть грудочку рафінаду у верхню частину полум’я спиртівки або газового пальника. Цукор не займається.

   Посипте поверхню грудочки твердою сіллю літію (LiСl, Li2СO3) або попелом від цигарки (у ньому є невелика кількість сполуки літію) і повторіть дослід. Тепер цукор займається голубим полум’ям.

   Сполука літію є каталізатором. Випробуйте як каталізатор цієї реакції також хром (III) оксид.

ПРИМХЛИВЕ ОБВУГЛЮВАННЯ ЦУКРУ

Насипте 40 г розтертого на дрібний порошок цукру в хімічний стакан місткістю 100 мл. Змішайте цукор з 3—4 мл води. Добавте до утвореної маси 20—25 мл концентрованої сульфатної кислоти (ρ = 1,84) і знову добре перемішайте масу скляною паличкою. Паличку не виймайте. Через кілька хвилин температура суміші підвищиться, суміш потемніє і утворюється пухка маса, яка виростає із стаканчика. Це – пористе вугілля.

  Його утворення пояснюється   дегідратацією цукру сульфатною кислотою:

                   С12Н22O11 = 12С + 1H2O.

Крім того, відбувається відновлення концентрованої сульфатної  кислоти   вугіллям

                     2H2SO4 + С = СO2 + 2SO2 + 2Н2O

 ВОГОНЬ МАЛЮЄ КАРТИНУ

Концентрованим розчином калій нітрату проведіть по фільтрувальному папері за допомогою пензлика хвилясту лінію. Початок лінії позначте олівцем. Коли папірець висохне, розпеченою дротинкою доторкніться до початку лінії. Жевріючий вогник випише накреслену вами лінію.

   У чому справа? При нагріванні калій нітрат розкладається, виділяючи кисень, за рівнянням:                                      2KNO3 = 2КNO2 + O2.

У місці розкладу солі папір звуглюється. За рахунок теплоти згоряння паперу відбувається розклад нових порцій калій нітрату, яким зроблено малюнок, і вогник поволі пересувається.

 «ФЕЙЄРВЕРК  НА  ПАПЕРІ»

Цей дослід подібний до попередніх. Проведіть розчином калій нітрату на фільтрувальному папері з однієї точки кілька зигзагоподібних ліній. Позначте цю точку олівцем. На другому боці паперу приклейте по ходу ліній пістони від іграшкових пістолетів, а також клаптики паперу з бенгальськими вогнями. Висушивши папір, доторкніться розпеченою дротинкою до позначки. По лініях просуватиметься вогник, один за одним вибухатимуть пістони й займатимуться бенгальські вогні.

   Склад бенгальських вогнів зеленого кольору: бертолетова сіль —35, барій нітрату — 53, сірка —1, каніфоль—11%;

червоного кольору: бертолетова сіль — 67, стронцій карбонат — 20, каніфоль — 13%.

   Усі компоненти суміші треба старанно подрібнити і змішати. Бертолетова сіль має бути чистою, бо навіть невелика кількість органічних домішок може спричинити при розтиранні вибух. Для досліду використовують невелику кількість речовини.

 «Діючий вулкан»

  Заповніть розтертим амоній дихроматом фарфоровий тигель на 15—20 мл. Поставте його на азбестовий лист. Нагрійте сіль з поверхні розпеченим у полум’ї газового пальника масивним металевим стержнем. Як тільки почнеться розклад солі, нагрівання припиніть. Далі реакція відбувається за рахунок теплоти цього екзотермічного процесу. Розклад дихромату амонію нагадує виверження вулкана. Зелена маса хрому (III) оксиду, що здіймається вгору, утворилася в результаті розкладу солі:

(NН4)2Сr2O7. = Сr2O3 + N2 + 4Н2O.

Нагріти сіль можна й іншим способом. Зробіть у ній невеликий «кратер». Помістіть у кратер жмутик вати, змоченої спиртом, потім підпаліть вату. Від теплоти згоряння спирту починається розклад солі

«Содова гадюка»

Потрібно: просіяний чистий сухий пісок (3-4 ст.ложки), 1 чайна ложка цукрової пудри, ¼ чайної ложки кухонної соди, етиловий спирт (96%). В звичайну плоску тарілку гіркою насипаємо 3-4 ложки піску, робимо в гірці заглиблення (кратер). Окремо готуємо реакційну суміш: 1 ч.л. цукрової пудри, перемішується з ¼ ч.л. кухонної соди. Пісок просочується 5-6 столовими ложками етилового спирту. Реакційну суміш засипаємо в заглиблення, підпалюємо пісок. Через трохи часу на поверхні суміші з’являються чорні кульки, а в основі гірки чорна рідина. Коли майже весь спирт вигорить, з  піску повільно виповзає товста чорна «гадюка», в оторочці з догораючого спирту.

«Змійка»

Потрібно: таблетку сухого спирту, кілька таблеток глюконату кальцію (в аптеці). Скласти таблетки пірамідкою: сухе пальне внизу, таблетки глюконату зверху одна на одній. Підпалити. Через трохи часу «полізе» біла змійка.

«Вулкан»

Потрібно: пластилін, харчова сода,  столовий оцтет (9%), будь-який барвник (фукорцин, харчові барвники), рідина для миття посуду. Пластилін поділити на дві частини. Одна розкочується в підложку вулкана, інша – в його конус, частини зліплюються між собою. Важливо, щоб конус не протікав, перевірити пів склянкою води (загальний об’єм конструкції має бути приблизно зі склянку). «Вулкан» ставлять на тарілку чи піднос. Готують «лаву» - суміш рідини для миття посуду (1 ст. л.), сухої харчової соди (1 ст. л.), барвника. Цю суміш заливають у вулкан, а потім туди додають четвертину склянки оцту. Починається бурхлива реакція з виділенням вуглекислого газу. З жерла вулкану показується яскраво забарвлена піна.

«Підводні човни».

Потрібно: яйце, невелика картоплина, чиста вода, літрова банка, сіль. Яйце  (картоплину) покласти на дно банки, налити води, щоб накрило. Помітно, що «човник» важчий за воду, він лежить на дні. Вийняти човник, додати у воду 4 столових ложки кухонної солі. Розмішати. Покласти до банки човник назад. Він спливе на поверхню. Знову доливати воду. Знову почне тонути.

Хустинка, що не горить.

Потрібна: носова хустинка, силікатний клей, ацетон (можна етиловий спирт). Силікатний клей розвести з водою 1:10, розмішати. Добре змочити в отриманій суміші хустинку, відтиснути. Взяти хустинку за край пінцетом, змочити в горючу рідину (ацетон або спирт), швидко підпалити. Не треба гасити. Після згоряння отримуємо суху хустинку, яка легко відпирається у воді.

Квіти змінюють колір.

 Потрібно: паперові квіти, розчин фенолфталеїну, пульверизатор (оприскувач для квітів), розчин соди, розчин оцту. Білі паперові квіти рівномірно змочуються розчином фенолфталеїну, висушуються. Якщо їх бризкати з пульверизатора розчином соди, вони набуватимуть яскраво-малинового забарвлення. Якщо після цього їх побризкати розчином оцту, знову стануть білими.

Природні індикатори.

Чорничний сік (компот), буряковий сік, інші яскраво забарвлені рідини мають чітко різний колір в кислому (оцет) та лужному (сода) середовищі. Інтенсивність кольору залежить від концентрації розчину кислоти чи лугу (тобто, від показника кислотності середовища - рН).

Нитка, що не горить.

Потрібно: товста бавовняна нитка, наперед кілька разів просочена ропою кухонної солі та висушена. «Сувору» нитку (х/б) кілька разів просочують  концентрованим розчином солі, кожного разу добре висушують. У перстень (чи будь-який невеликий предмет з отвором) продягають цю нитку і підпалюють з одного боку. Нитка згорає, соляний корсет лишається.

Кока-кола.

Потрібно: півлітра неохолодженої кока-коли, 10 таблеток «Ментос». У високу склянку (можна посудину, зроблену з високої пластикової пляшки) наливається кока-кола, туди всипаються розколоті на шматки таблетки ментосу. Піна почне вискакувати зі склянки. Чим більше коли і води, тим активніша реакція.

Зміна кольору кока-коли. Додайте в неї соди.

Кока-кола чистить монети (очистка старовинного кладу). Знайдіть окиснені монети (можна й сучасні), опустіть на кілька хвилин у кока-колу, дістаньте блискучі.

Торбинка з монетами не горить.

Для цього краще підійдуть мідні монети радянської чеканки, якщо нема, можна спробувати з нашими «жовтими» монетами, в них є певна кількість міді). Загорніть монети у носову хустинку і нагрівайте на відкритому вогні сухого спирту (свічкою можна, але вона дуже коптить і вимазує усе кіптявою). Хустинка не загориться, оскільки у міді висока теплоємність, вона одразу вбирає тепло (ясно, що до певної межі).

Мраморні пещери Чиле-Чико

УЧНЯМ 6 КЛАСУ

Ми будемо поки навчатися по старих підручниках, які є у бібліотеці.

Виберіть по порядку варіанти відповідей, де описані хімічні явища

А) добування цукрової пудри з цукру - піску;

Е)  утворення зеленого нальоту на мідних виробах;

Х)  загусання парафіну при охолодженні;

     О) плавлення сірки;

Р) згіркнення вершкового масла;

У) почорніння срібної ложки;

М) висихання бруду на черевиках;

С) утворення інею на деревах;

Ж) кування заліза;

Д) скисання яблучного соку;

 І)  танення льоду;

Ф) розчинення кухонної солі у воді;

И) горіння бензину;

Т) почорніння цукру при нагріванні;

Ключове слово: ЕРУДИТ

Алотропія

Хімічна реакція соди з оцтом

Хімія «Кока-коли»

       

Про напій «Кока-кола» вже стільки повідомляли, що, здається, і говорити нічого. Але ж, все-таки, його кількість у торговій мережі здається не меншає, а більшає. 

Популярність «Кока-коли» у всьому світі надзвичайно висока, хоча більшість прихильників знають, що надмірне вживання цього напою може призводити до непритомності, аритмії, тахікардії та відмирання м'язів. 

Історія «Кока-коли»  нараховує вже понад 100 років. В кінці ХІХ століття (1885 р.) американський доктор Джон Пембертон винайшов диво-склад смачного напою, який спочатку продавали тільки в аптеках. За консистенцією це був не напій, а сироп. Трохи пізніше сироп стали змішувати з газованою водою. У першу скляну пляшку «Кока-кола» була розлита за декілька років до ХХ ст.. (1894 р.). Алюмінієва тара почала використовуватися в другій половині ХХ ст.. (1969 р.). 

До теперішнього часу оригінальний склад напою залишається загадкою. Існують припущення, але точної рецептури, не знає ніхто. Тому виробники можуть заміняти деякі складові частини напою. На думку фахівців, первинний склад «Кока-коли» включав горіх коли, який багатий кофеїном, і кущ коки, який містить кокаїн. Як тільки науці стали відомі підступні властивості кокаїну, його швиденько прибрали з рецептурного складу, а ось в назві пам'ять про нього збереглася.

Склад «Кока-коли» досить невеликий. За припущеннями фахівців до нього входять дистильована вода, цукор, ванілін, лимонна есенція, олія гвоздики. А ще дуже багато різних хімічних сполук, природа яких не завжди безпечна для організму людини: діоксид вуглецю, ортофосфорна кислота Е338, кофеїн, барвник цукровий колер (палений цукор), ароматизатори. 

Цікаво, чи дійсно там натуральний цукор, а не цикламат, аспартам або сахарин. Наприклад, до складу аспартаму входить фенілаланін. Він, у свою чергу, виснажує запаси серотоніна в організмі, відомого як "гормон щастя". Зовні це проявляється в особливо поганому настрої, дратівливості, злості, паніці. Європейським Союзом аспартам заборонений для використання в продуктах для дітей, не рекомендований він і підліткам. А основна частина населення, яка вживає кока-колу у нас, це молодь і діти? Цикламат - синтетичний хімікат, має солодкий смак, що в 200 разів перевищує солодкість цукру, тому й використовується як штучний підсолоджувач. Був заборонений до використання в продуктах харчування людини, оскільки є канцерогеном, що викликає ракову хворобу. 

Діоксид вуглецю, який входить до складу всіх газованих напоїв у харчовій промисловості  позначається Е290 і використовується як сильний консервант. Вважається безпечною харчовою добавкою, хоча в деяких експериментах знижував здатність до відтворення потомства. 

Ортофосфорна кислота у харчовій промисловості є добавкою Е338 і використовується для підкислення продуктів, надаючи їм кислий і злегка гіркий смак. Також ортофосфорна кислота входить до складу фреонів для промислових морозильників. Вона є дуже дешевою в порівнянні з іншими регуляторами кислотності, такими як лимонна кислота і тому широко застосовується в газованих напоях масового виробництва і в «Кока-колі» також. У великих кількостях руйнує зубну емаль і вимиває кальцій з кісток. 

Цукровий колер Е150 має 4 коди: Е150b, Е 150c, Е 150d, хоч цей барвник і дозволений на території України, у кожного з них є свої побічні ефекти. Американські онкологи вимагають заборонити використовувати у виробництві «Кока-коли» барвник "карамель", який отримують у результаті складної хімічної реакції між цукром, аміаком і сульфітами в умовах високого тиску і температури. У результаті цієї реакції в отриманому барвнику утворюються речовини, які дуже шкідливі для людини, бо викликають рак легенів, печінки,  щитовидної залози та лейкемію. 

Кофеїн, що входить до складу коли, є сильним сечогінним, а концентрація глюкози в колі  перевищує  її вміст у крові. Все це призводить до того, що «Кока-кола» виганяє воду спочатку в кров, а потім і з організму, викликаючи спрагу, через деякий час після вживання, повторно викликаючи спрагу. Отже, кофеїн з великою часткою ймовірності зменшує кількість калію, всмоктуваного нирками. До кофеїну як тонізуючого засобу, нечутливі до 10% людей, на них він впливає прямо протилежно.

Автори стверджують, що кукурудзяний сироп, який міститься в «Кока-колі» може ускладнювати всмоктування води в травній системі і викликати діарею, вимивати калій з організму. І, таким чином, організм починає відчувати дефіцит калію, необхідного для нормального скорочення серцевого м'яза, що, в кінцевому підсумку, призводить до аритмії. Проведені дослідження показали, що у людини, яка регулярно п'є багато «Кока-коли», рівень калію в крові може надзвичайно знизитися і стати не лише причиною поразки м'язових тканин, але навіть викликати параліч.

Крім того, кожен виробник, що випускає газований напій під всесвітньо відомим брендом, може внести свої корективи до складу «Кока-коли» і додати ще «хімії» для зниження собівартості.

Втім, вчені погоджуються, що такі катастрофічні наслідки для організму викликаються лише значним вживанням «Кока-коли». При нормальному споживанні такі напої практично безпечні. Здається, кілька ковтків холодної газованої води вгамують спрагу, і приємна прохолода розіллється по всьому розпаленілому тілу. Проте очікуваного ефекту ми не отримуємо. Навпаки, через деякий час спрага посилюється, організм наполегливо вимагає ще одну порцію ...

Як повідомляють сайти «Eco Nation», «Vita Marg» та інші, якщо випити «Кока-колу» то: 

-через 10 хвилин цукор "ударить" по травній системі, але на рвоту не тягне, бо фосфорна кислота пригнічує дію цукру;

-через 20 хвилин відбудеться стрибок інсуліну в крові, печінка перетворює весь цукор в жири;

-через 40 хвилин ваші зіниці розширяться, кров'яний тиск збільшиться, тому що печінка викидає більше цукру в кров; блокуються аденозинові рецептори, тим самим запобігаючи сонливість;

-через 45 хвилин збільшиться виробництво гормону дофаміну, стимулюючого центр задоволення мозку (такий же принцип дії у героїну);

-через годину фосфорна кислота зв'язує кальцій, магній і цинк у вашому кишечнику, прискорюючи метаболізм, збільшується виділення кальцію через сечу;

-більш, ніж через годину сечогінні дії входять в гру,

виводяться кальцій, магній і цинк, які знаходяться у ваших кістках, так само як і натрій, електроліт і вода;

-більш, ніж через півтори години організм стане дратівливим або млявим.

Інтернет повідомляє цікаві факти і чутки про Coca-Cola:

- Існує чутка, що у ряді штатів США дорожня поліція завжди має в патрульній машині близько 10 л «Кока –коли», щоб змивати кров з шосе після аварії.

-Перевірено, що «Кока-кола» застосовується для чищення каналізації, ржавих болтів і плям з хромованого бампера машини, акумуляторів і двигуна в автомобілі, електричних чайників від накипу.

-Для очищення одягу від плям, вилити банку «Кока-коли» на брудний одяг, додати пральний порошок і випрати в машині як завжди.

-У деяких азіатських країнах фермери використовують «Кока-колу» для знищення шкідників, тому що вона дешевша від хімікатів, а ефект дає такий же.

-Якщо всією виробленою «Кока-колою» заповнити басейн глибиною близько 2 м, його довжина складе 33 км, а ширина досягне майже 15 км. 

-Якщо всю вироблену «Кока-Колу» роздати в пляшках усім мешканцям планети, то кожний з нас одержав би по 1500 пляшок.

-Якщо всю вироблену більш як за сто років «Кока-Колу» розлити в пляшки, викласти в одну лінію і обвити нею навколоземну орбіту нашої планети, то вона обгорне Землю 4334 рази. 

Крім цього у всесвітній павутині можна знайти безліч інформації на тему шкоди від «Кока-коли». З цим напоєм народні дослідники-аматори проводять запаморочливі експерименти і приходять до сенсаційних висновків. Вона розчиняє м'ясо, знімає іржу і накип у чайнику, плями крові, наліт в унітазі, «обпікає» шматочок сала, вступає в реакцію з халвою і м'ятної цукеркою, виділяючи потужний газовий потік. Всі ці експерименти, проведені реальними людьми в домашніх умовах, доводять: шкода від «Кока-коли» може відчути на собі кожна людина. Всього одна порція мега-популярного напою змінює склад крові на молекулярному рівні і різко збільшує її тиск, дає потужний «струс» травному тракту та сечовидільній системі.

Звичайно, можна не звертати уваги на весь негатив, а підкоритися бажанням організму. Проте пам'ятати необхідно, що часто ми самі стаємо винуватцями власних проблем зі здоров'ям.

Як важкі метали впливають на розумову активність дітей

Недавно, хіміки спільно з біологами провели дослідженнявпливу вихлопних газів на розумові здібності дітей шкільного віку. Біологи досліджували як змінюється розумова активність під впливом важких металів, а хіміки – які саме речовини відіграють в даному випадку головну роль.

Керівник дослідження доктор біологічних наук з Гарвардського університету Шакира Франко Суглія, проаналізувавши результати досліджень висловлює твердження, що речовини які утворюються в наслідок попадання в атмосферу шкідливих вихлопів, здійснює такий же вплив на дитячий інтелект як викурювання жінкою десяти цигарок кожного дня під час вагітності.

Для проведення досліджень, вчені відібрали 202 дитини, віковий діапазон яких складав від 8 до 11 років. Місцем дослідження було обрано місто Бостон. При допомозі різноманітних тестів вчені намагалися порівняти показники розумової успішності дітей, що жили в Бостоні з аналогічними показниками дітей, що проживали в сільській місцевості. В процесі інтерпретації результатів, дослідники брали до уваги різні чинники, серед яких: освіта батьків, фізіологічні дані дітей, спадкові фактори. Варто відзначити, що навіть при урахуванні цих чинників, результати були однозначними, тобто, діти, що проживали в місті характеризувалися значно гіршими розумовими здібностями ніж діти, що проживали в селах.

Хіміки ж, зі своєї сторони встановили, що головним хімічним елементом, який впливав на інтелект дітей, є – Свинець. Саме Свинець входить до складу бензину і використовується в ньому для підвищення детонаційної здатності пального, крім того,Свинець – належить до важких металів.

На цьому вчені не будуть припиняти свої дослідження. Вони планують знайти зв’язок між хімічним забрудненням і хворобою Альцгеймера та Паркінсона.

Магнітне мило

                            

Британські винахідники з університету Бристоля нещодавно виготовили магнітне мило (повідомляє видання Angewandte Chemie). Вчені давно працювали над створенням сурфактантів  ( мильних речовин), контролювати які можна було б на відстані, збільшуючи здатність розчиняти масла, що містяться у воді, а потім видаляти їх із системи. Для цього потрібно було створити мило, яке реагувало б на магнітне поле.

Дослідники припускали, що мильний розчин, яким можна було б керувати на відстані, мав би являти собою сурфактантний водяний розчин. В ньому повинні міститися комплекси з перехідних металів, сполучені атомами Бору абоХлору. Практично це зробити не вдавалось, бо металічні центри виявлялись занадто ізольованими в розчині для взаємодії між собою і надання сурфактантної магнітної активності. Тому, команда вчених, яка до цього активно займалась створенням сурфактантів, реагуючих на світло, чутливих до вуглекислого газу, зміни рН, температури, тиску, відмовилась від ідеї додавання залізних комплексів.

Дослідники розчинили залізо у суміші інертних сурфактантних матеріалів, що містять йони Брому і Хлору . Завдяки цьому залізу утворювались металічні центри всередині самих мильних часточок. Проблему з ізольованістю було вирішено.
Під дією магнітного поля подібний мильний розчин, розміщений під рідиною з меншою густиною, піднімався , здолавши силу тяжіння і силу поверхневого натягу.

Всі попередні способи керування властивостями сурфактантів( електричний струм, зміна рН та інші) безповоротно змінювали склад сурфактанту, окрім цього досить дорогі. Магнітне поле здатне регулювати ефективність магнітного мила, а також видаляти його після використання для того, щоб застосувати в іншому місці.

Окрім цього у магнітне мило має ще одну приємну особливість – його можна закріпити на магнітній мильниці без усіляких залізних вставок.