Ці мешканці Північного Льодовитого океану та північної Атлантики мають всього два зуба. Саме завдяки одному з них вони стали всесвітньо відомими і отримали другу назву – єдиноріг. У самців лівий зуб виростає до небувалих розмірів, перетворюючись на справжній кістяний бивень довжиною до трьох метрів! У дуже рідкісних випадках до подібного зростання схильний і другий зуб, причому навіть у самок.
2. Гриби лисички отримали свою назву за яскраво рудий колір, іноді яскраво вогняний, як у лисиці. Лисички не лише смачні, а й дуже корисні. Лисички багаті на вітамін В2, С і за вмістом каротину випереджають всіх відомих грибів. І ще один важливий факт, лисички відрізняються від всіх решти грибів, такою властивістю, що не можуть накопичувати радіоактивних речовин у собі. Та навіть більше того, лисички сприяють виведення із організму людини радіонуклідів. Крім цього, лисички майже ніколи не бувають червивими.
3. Схожий на лисичку жовту, ще й росте з нею в тих самих місцях гриб, названий на честь іншої тварини, – їжачок. На відміну від лисички, під капелюшком в нього не пластинки, а не шипики. Рід їжакових налічує три види, що розрізняються забарвленням.
4. А ще лисичка має свого отруйного двійника – лисичку несправжню. Їстівна лисичка вся забарвлена в однорідний яєчно-жовтий колір, а у несправжньої нижня частина капелюшка більш яскрава, ніж верхня частина і ніжка. Край капелюшка у несправжньої лисички дуже рівний, а у справжньої – хвилястий.
5. Австралійська райка насправді „веселкова”, адже як її лише не називають: і традиційно зеленою, і блакитною, і навіть білою! Насправді колір цієї тварини змінюється від шоколадно-коричневого до світло-зеленого залежно від умов навколишнього середовища.
Зелена деревна жаба (Litoria caerulea) з родини Райкові є першою австралійською науково-класифікованою жабою. Цей вид спочатку називався „Blue Frog” (блакитна жаба): екземпляри, відправлені з Австралії до Англії, були пошкоджені консервуючою речовиною і стали блакитними. Звідси й спеціальний епітет „caerulea” у видовій назві, що у перекладі з латини означає „блакитний”. Її 1790 року описав Джон Вайт, на честь якого деревну жабу ще називають райкою Вайта (а інколи помилково білою райкою, адже англійською „white” – білий).
6. Бортовий самописець (бортовий реєстратор, або неформально „чорна скринька”) – пристрій, що використовується в авіації для запису основних параметрів польоту, внутрішніх показників систем літака, переговорів екіпажу тощо. Термін „чорна скринька” виник через те, що перші подібні пристрої суворо заборонялося обслуговувати наземному технічному персоналу (за винятком контролю працездатності), а деталі його функціонування були суворо засекречені. Подібні заходи вживалися керівництвом авіакомпаній для того, щоб забезпечити максимальну об'єктивність при розслідуванні льотних аварій.
Насправді „чорна скринька” не чорна і зовсім не скринька. Це електронний блок у міцному герметичному помаранчевому або червоному корпусі у формі кулі або циліндра. Запис здійснюється на магнітні носії інформації, наприклад, на металевий дріт або магнітну стрічку. У нових пристроях використовується флеш-пам'ять.
Насправді „чорна скринька” не чорна і зовсім не скринька. Це електронний блок у міцному герметичному помаранчевому або червоному корпусі у формі кулі або циліндра. Запис здійснюється на магнітні носії інформації, наприклад, на металевий дріт або магнітну стрічку. У нових пристроях використовується флеш-пам'ять.
7. Анималістика (від лат. „animal” – тварина) – жанр зображального мистецтва, основним об’єктом якого є тварини. Знання анатомії, життя і повадок тварини – необхідні умови для створення повноцінного образа. Це знання набувається поступово, і не варто втрачати можливість поповнити його. Малювання з живої натури – основний спосіб пізнання тварини. Враження, отримані з життя,– єдиний, нічим не замінимий матеріал для подальшої творчої роботи художника.
8. Черемша (Allium ursinum), або ведмежа цибуля, дикий часник, колба, – багаторічна дикоросла рослина сімейства цибулевих. Черемша за смаком і запахом схожа на часник, а за фітонцидними властивостями навіть перевершує його. Зелень черемші миють, ріжуть, заправляють за смаком сметаною або рослинною олією. Черемша швидко позбавляє від весняної втоми і сонливості. Білка в черемші більше в 2 рази, вітамінів В1, В2, В5, РР більше в 1,5 рази, а вітаміну С – в 3 рази, ніж в листках ріпчастої цибулі.
9. Люди з синдромом Марфана мають безліч аномалій: високий ріст з відносно коротким тулубом, непропорційно довгі кінцівки, арахнодактилія (надмірно довгі „павучі” пальці) тощо. Такі люди характеризуються психічною нестійкістю, біохімічними порушеннями, пов'язаними з викидом в кров великої кількості адреналіну. Але в рідкісних випадках, за певного поєднання з іншими генами, люди з синдромом Марфана мають дуже високий рівень інтелекту. Явні ознаки синдрому Марфана були в таких видатних особистостей, як Ніколо Паганіні, Аврам Лінкольн, Шарль де Голль, Г. Х. Андерсен. У Ніколо Паганіні, зокрема, була яскраво виражена арахнодактилія, яка стала у нагоді для його талановитої гри на скрипці.
10. Відразу після народження дитина на кілька секунд завмирає, не реагує на жодні зовнішні подразники. Цей стан називається „катарсис” новонародженого. Деякі філософи вважають, що саме в цей момент в дитини закладається душа. Після цього немовля робить перший вдих і видає перший крик – вагітус. Перший крик новонародженого повинен бути голосним і емоційним. І головне, дитина має закричати впродовж перших 30 секунд після народження. Якщо цього не відбулося, вона потребує реанімації.
11. Назва птаха дрімлюги – похідне утворення від слова „дрімати”. Назва пояснюється нічним способом життя птаха, який вдень спить, „дрімає”. З цим пов’язані й діалектні назви: лежень, лежебок, сплюха, сліпух, лінивець, нічник.
12. Слово „заяти” у старослов’янській мові означало „стрибати”. Слово „заєць” утворено зменшувальним суфіксом від іменника „заі”. Буквальне значення слова „заєць” – „стрибун”. Всі зайці люблять пустувати. За хорошого настрою вони влаштовують веселу метушню, підстрибують вгору, катаються по землі. Іноді, просто заради забавки, перестрибують всіяні цвяхами двометрові паркани, навіть в річці плавають, якщо вода тепла.
13. Маслюки трапляються навіть у Африці та Австралії. Загалом існує приблизно 40 видів маслюків, та не всі з них можна знайти у середній смузі Євразії. Назва цих грибочків зумовлена слизькими, маслянистими шапинками, характерними для маслюків звичайних. А ось маслюк зернистий має сухий капелюшок, хоч той і виблискує на сонці. Ці два види маслюків відрізняються і за запахом. Якщо про звичайного маслюка кажуть, що він „лісом пахне”, то м’якоть зернистого маслюка має фруктовий аромат.
14. Полідактилія – це збільшення числа пальців на руках або ногах в результаті генної мутації. Часто ця патологія заважає виконувати кінцівці її функцію. Крім того, виникають косметичні проблеми. У такому випадку зайві пальці підлягають хірургічному видаленню.
15. Голі землекопи живуть у лабіринтах підземних галерей у спекотних, засушливих районах Сомалійського півострова. Шкіра цієї тварини повністю гола, за винятком декількох окремих волосків. Вуха утворені просто вушними отворами, немає вушних раковин. Очі крихітні. Зір у голого землекопа розвинений дуже погано. Він майже сліпий. Голий землекоп має дві пари довгих різців, що виступають назовні, служать для того, щоб обгризати корінці та бульби, рити тунелі й захищатися від змій. Кігті короткі, але гострі. За їхньою допомогою землекопи легко пересуваються по підземних коридорах. Англійці називають голого землекопа „пісочне щеня”. Мабуть, ця назва вказує на зовнішню схожість цих тварин з новонародженими цуценятами.
Немає коментарів:
Дописати коментар